С. А. Єсенін любив рідну природу, тому в своїх віршах приділяв їй особливе значення. Він вважав, що природа і людина нерозривно зв’язані. Читаючи його ліричні твори, розумієш, що природа як живий організм впливає на життя людини. Вона може також сумувати, співпереживати, допомагати, захищати від неприємностей. Не дарма ще в давніх переказах і легендах природі теж приділялася особлива увага. У них природа або заважала подорожньому дістатися до місця, намагаючись зберегти його, або, навпаки, допомагала. Я навіть пам’ятаю, як з якогось твору запам’ятав фразу “Ліс розступився”, він вивів героя до певного місця.
Так і Єсенін говорив про природу, як про живому організмі. Навіть власні переживання він описував через зображення природи. Характерно, що у своїй ліриці поет використав колірні рішення. Кольори він використав не в прямому значенні…, а в умовному. Наприклад, улюблений Єсеніним синій колір являв собою символ свободи і спокою. Синій і блакитний – це колір неба і води. Червоний колір – це символ почуттів і істинної краси. Рожевий – це колір духовної чистоти і юності. Таким чином, Єсенін використовував кольори, щоб показати емоційну складову твору.
Також Єсенін звертався до прислів’ям і приказкам. Він вважав, що їх винайшли мудрі люди, які бачили життя, тому вони несуть певне смислове навантаження. Вірші Єсеніна настільки прекрасні і мелодійні, що деякі з них покладені на музику. Він – справжній цінитель російської природи. Завдяки його ліриці, я з особливим трепетом і любов’ю став ставитися до природи. Навколишня нас природа – це дар, даний нам згори. Якщо людина знищить природу, то значить, погубить і все людство.