Ораторське мистецтво або майстерність красномовства цінується з найдавніших часів і до наших днів. Так само, як давньогрецька, сучасний політик, вчитель або будь-який інший публічна людина має володіти цим мистецтвом досконало. Щоб порозумітися один з одним, людям іноді потрібно докласти багато зусиль, підібрати потрібні слова. Що вже говорити про необхідність вплинути на натовп, юрба.
Важливо розуміти, що спритно оратору недостатньо одних гарних слів. Хороша мова обов’язково повинна мати гарний зміст. Слово є головною зброєю оратора, проте без заставленого мовцем смислу воно безсиле. Адже красиві епітети і порівняння без внутрішнього змісту – це порожні фрази. У старовину майстерним оратором вважали людину, яка має гарну дикцію, чітко і голосно вимовляє слова, вміє вправно користуватися художніми засобами і найголовніше – вміє переконувати. А кого переконаєш одними лише… прикрасами?
Слухач недовго буде насолоджуватися чисто словесними прикрасами, якщо за ними не буде стояти чітка авторська думка. Не з’ясувавши мети або ідеї мовленні, людина буде відчувати себе ошуканою. Так само і в житті ми зустрічаємося з порожніми або нещирими словами, обіцянками, які лише на короткий час мають над нами владу. З часом, коли примарна краса беззмістовних фраз розвіється, залишається тільки “гола правда”. І тільки від оратора залежить, що залишиться слухачеві на пам’ять: порожній звук або слово правди та істини.
Тому вправний оратор повинен піклуватися не тільки про зовнішню, але і про внутрішнє багатство своєї мови. І не важливо, що ти говориш групи зі сцени, або пошепки розповідаєш історію молодшій сестрі перед сном…
Таким чином, поєднання краси слова та змістовного наповнення – це ключ до успіху в нелегкій справі ораторського мистецтва.