«Онєгін егоїст мимоволі» твір

Олександр Сергійович Пушкін у своєму найбільшому романі у віршах «Євгеній Онєгін» зміг створити досить складну і суперечливу натуру, який, на мій погляд, для різних людей представляється абсолютно різним. Можливо, це відбувається тому, що читач бачить в одному з головних персонажів віддзеркалення свого внутрішнього світу. Адже в кожному з нас неодмінно живе той самий Євгеній Онєгін.

Тому багато імпонують йому і намагаються виправдати його вчинки, як часто самі виправдовують себе. Іншим же читачам даний персонаж здається поганим, холодним, грубим. Але ж і самі ми не так рідко буваємо такими ж холодними і байдужими.

Євгеній Онєгін — молодий чоловік з дворянського стану. Все його свідоме життя проходила саме у вищому суспільстві царської Росії. Коли він був зовсім юним, то саме це суспільство неймовірно манило і захоплювало його своєю пишністю, розвагами, розумними і знатними персонами. Ще не знаючи справжнього змісту даного зборів знатних людей, він спочатку був занадто сильно ним зачарований.

Євгенію Онєгіну уявлялося, що саме тут він зможе показати себе і свої здібності, тут він зможе повністю себе самореалізувати і можливо змінити чиєсь життя на краще. Але досягши визначеного віку і вступивши до дворянського суспільства, юнак назавжди і міцно в ньому розчаровується. Адже в ньому такі ж знатні люди граються одноманітним пліткам, розмов про одне й те ж, рідкісним вульгарним розваг та нескінченної лінощам і бездіяльності. Зовсім по іншому молодий Євген уявляв собі цей світ. Він не дав йому нічого того, про що мріялось юнакові. Тому незабаром Онєгіну набридло таке безцільне проведення часу, і він залишає це притулок нудьги і вульгарності.

Але позбувшись тієї звичного середовища проживання, Євген Онєгін не розуміє, що тепер він хоче і як слід жити далі, щоб його душа нарешті знайшла довгоочікуване щастя. Все чого він хотів — це вищого суспільства. Але виявилося, що воно зовсім не таке, яке він собі уявляв. Тому молода людина залишається ніби в ізоляції від оточуючі. Адже нових прагнень у нього поки ще немає, як і нової мрії. Тому він просто нудьгує і не діє. Ні, він не залишає пошуків кращого, того що йому б сподобалося всією душею. Але поки його пошуки безрезультатні. Тому для оточуючих він здається холодним і бездушним молодою людиною. Але ж саме суспільство зробило його таким, не зумівши дати того, щоб змогло збудити в його душі вогонь пристрасті.

Сам по собі персонаж Євгеній Онєгін добрий чоловік. Не можна сказати, що він негативний персонаж. Але він настільки заплутався в собі і навколишньому світі, що багатьом здається, що Євген досить егоїстична особистість. З іншого боку, яку людину можна назвати егоїстом? Таких дуже складно знайти. Адже насправді складно допомагати оточуючим людям, поки в твоїй душі панує сум’яття та хаос. Тому всі думки і дії Євгена в даний період часу насправді були спрямовані тільки на усвідомлення себе, свого власного я. Але ж від цього залежить його життя і те як він її проживе. В цілому, слова Бєлінського про те, що Онєгін страждає егоїст, якого душать бездіяльність і вульгарність, правдиві. Однак, розуміти їх варто не настільки в негативному світлі. Адже він не сам став таким, зробило його таким навколишні суспільство і люди, з якими він спілкувався. Але якщо б Євген Онєгін зміг розібратися в собі і зрозуміти, чого ж він хотів у цьому житті, все могло б скластися зовсім по-іншому.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам