Гоголь, цей чудовий письменник, дуже добре описав і показав всю справжню сутність всіх багатих людей, в основному – поміщиків. Особливо яскраво це виражено в його поемі “Мертві душі”. Саме в цьому творі Гоголя, виразно видно, на що тільки не здатні люди, які заради легкого багатства. Поміщики в той час дев’ятнадцятого століття в Росії грали дуже важливу роль у житті селян і суспільства взагалі. Скільки людей постраждало через неважливих примх цих, як не дивно, малограмотні людей.
Поміщики в поемі Гоголя показані зі всієї наготою їх вдач – справжніх, а не лицемірних. Поміщики – це люди, які наживалися на простих і бідних людей, заради своєї вигоди. Для селян – це було як рабство, адже ні грошей, ні землі вони не отримували, тільки стусани та закиди, якщо не гірше. Поміщики – були головою крепацтва, так що вони стають від цього ще гірше.
У поемі Гоголя “Мертві душі”… показано, як один поміщик вирішив зробити своє багатство ще більшим, а тому став використовувати навіть мертвих людей, а точніше – їх ім’я та вік, нібито вони існують насправді, і знаходяться у нього в крепацтва, тобто на службі у нього маєток. Ніхто з ревізорів і взагалі, не міг би знати, чи живі ті люди чи ні – але зате поміщик отримував за це неймовірну вигоду.
Гоголь показує, наскільки можуть бути нікчемними люди, і не важливо – поміщики вони чи ні. У цьому творі поміщики вирішили нажитися навіть на мертвих душах людей, які вже пішли з світу цього. Але навіть їх не залишили в спокої, навіть тут вирішили почерпнути якусь для себе вигоду.
Саме тому Гоголь не міг спокійно спати, поки не показав справжню сутність всіх поміщиків, які не є справжніми багатими людьми, а такими, які наживаються на все, що тільки можна.