Повість “Тарас Бульба” М. В. Гоголя розповідає нам про життя козаків XVII століття. Автор розписує перед нами їх побут, звичаї та звичаї в усьому їх суперечності. Найяскравішим персонажем всього твору є старий, бувалий козак – Тарас Бульба. Саме в ньому Гоголь втілив справжній дух козацтва з усіма його перевагами і недоліками.
Дія повісті розгортається в часи війни козацтва за незалежність від Речі Посполитої. Бульба, просочений цією боротьбою наскрізь, є справжнім патріотом козачої Січі та зберігачем простого російського побуту. З презирством він відноситься будь чужоземним звичаїв і релігій, навіть посварився з багатьма своїми друзями, які прагнули наслідувати польським панам. Однак Тарас – не якийсь демагог і пустослов, будучи вже в похилому віці і страждаючи від зайвої ваги, він веде в бій армії козаків і хоробро б’ється на передовій, за що користується безмежною повагою і незаперечним авторитетом.
Однак для багатьох людей цей борець за свободу і віру може здатися негативним персонажем, не без причини. Неосвічений і грубий він жорстоко поводиться зі своєю старою дружиною і не рахується з її почуттями. Те ж саме ми бачимо і в його відношенні до своїм синам. Старий Бульба щиро любить своїх дітей та пишається їх досягненнями і перемогами, але, насамперед, він бачить у них козаків, продовжувачів його справи війни за віру і Вітчизну. Без всяких сумнівів він відправляється з ними в козацьке військо, вирішуючи за них їхню подальшу долю. Герой вважає, що потреби Батьківщини важливіше сім’ї, а смерть на більш бою почесніше довгою, але жалюгідне життя. У всій повноті ця філософія проявляється, коли його молодший син – Андрій, закохавшись в полячку, переходить на бік ворога. Батько з важким серцем, але без найменшого сумніву убиває рідного сина.
Смерть Бульби підводить останню риску під життям, наповненим боротьбою і стражданнями. Втративши всіх своїх рідних і друзів, Тарас збирає військо і розоряє польські землі. В одному з боїв він потрапляє в полон і приймає мученицьку смерть на вогнищі.
Дивлячись на це з нашого часу, ми не можемо не засуджувати жорстокість і грубість героя, але в той же час щире захоплення викликає непохитна віра і патріотизм цього незламного козака. На думку Гоголя, саме такі люди, як Тарас Бульба, потрібні країні в часи важких випробувань.