Образ головного героя у повісті Гоголя “Тарас Бульба”

Повість “Тарас Бульба” настільки цікава і пізнавальна з історичної точки зору, що вона входить в перелік шкільної програми, лежить в основі кількох екранізацій. Основна тема, яка простежується у творі – боротьба українського народу за свою свободу, за національну єдність і рівність.

Образ Тараса Бульби вийшов дуже яскравим і харизматичним. Його суворість і непохитність спостерігається з перших рядків повісті. Його життя повне небезпек. Він весь час веде боротьбу. Ця людина зовсім не створений для сімейного вогнища. Тарас змушує і синів своїх піти по його стопах. Він відчуває гордість за них. Все це приносить дружині Тараса одні лише страждання, муки і душевний біль.

Невід’ємною рисою характеру Тараса Бульби вважається командний дух. Він дуже сміливий, вольовий. Головний герой відрізняється прекрасними організаторськими здібностями. Він прекрасний управлінець. Разом з тим у нього проявляється і любов до товаришів, і почуття поваги до Запорізьким звичаям. Його помисли спрямовані на звільнення Вітчизни, на досягнення незалежності рідної держави.

Але якщо на його шляху зустрічається зрадник, то він цього не прощає. Навіть якщо мова йде про рідного сина. Він вбиває його, дізнавшись про зраду. При цьому Тарас вимовляє фразу, яка набула великої популярності: “Я тебе породив, я тебе і вб’ю!”. Він відразу забуває ту гордість, яку відчував, коли його сини… повернулися з навчання: подорослішали, змужнілі. Тарас впевнений в тому, що це лише невеличка вершина того айсберга знань і умінь, який їм доведеться освоїти і пізнати. Він, як справжній боєць і козак вірить, що лише в реальному бою вони зможуть отримати найцінніші знання.

Дуже драматично описана зустріч Тараса та його сина Остапа в кінці твору. Він, подолавши всі перешкоди, що вирушив на його пошуки, але застав уже під час страти. Наскільки сильною людиною потрібно бути, щоб нічим не видати своєї присутності під час загибелі свого сина. Лише коли Остап гукнув, покликав батька, Тарас відповів йому. “Батько! де ти! чи чуєш ти?” – “Чую!” – відповів батько. Натовп хотіла накинутися на нього, але його вже й слід прохолов.

Дивно, але навіть під час своєї загибелі Тарас вимовляє слова, пройняті любов’ю до Вітчизни. Він до останнього з презирством ставиться до зрадників. Тарас зібрав всю волю в кулак і навіть в такий трагічний для себе момент крикнув запорожцям, щоб вони рятувалися. У цей момент проявилося всі його мужність і сила характеру.

Пройшло вже багато десятиліть з моменту написання цієї повісті, з тієї пори, коли розгорталися ці події. Але досі Тарас Бульба залишається для багатьох символом незалежності, непримиренним борцем за справедливість.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам