Будинок Обломова, опис якого в однойменному романі Гончарова дається досить докладно, має важливе значення для розкриття ідейного змісту твору. Можна навіть сказати, що саме в ньому – в будинку, заховані коріння “обломовщины”, як явища. Саме там, як кажуть, “собака зарита”.
По суті, у головного героя роману будинку два. В одному з них він живе, а точніше існує. А про інше лише згадує з ностальгією в серце. Мова йде про його “гнізді” – про маєток Обломовка, де Ілля Ілліч народився і виріс. Один з них – навіть не будинок в істинному розумінні цього слова, а так – житло; дах над головою. А другий – місце, де було затишно, комфортно і тепло; тобто, справжній будинок. Про таке, мабуть, мріє кожен чоловік.
Опис будинку Обломова в романі “Обломов” дуже багато говорить про характер головного героя. Ілля Ілліч живе в квартирі з трьох кімнат, але фактично користується тільки однієї з них, а інші навіть не заходить. Тому що йому просто лінь піднятися з дивана. Та й навіщо? По кутах в квартирі павутиння, скрізь лежить пил, на столі – брудні тарілки… Створюється відчуття, що тут ніхто не живе. Хоча по суті так воно і є. Життям цілодобове лежання на дивані в старому халаті складно назвати. Це животіння, очікування кінця – не більше.
А ось опис будинку, в якому народився і виріс Обломов, породжує зовсім інші почуття. Він оточений прекрасною природою, в ньому затишно і завжди пахне смачною їжею. Маленький Ілля був щасливий у цих стінах, де всі його плекали і опікали, де не було ні турбот, ні клопотів, а ложка, образно кажучи, сама просилася в рот.
І напевно, саме ці “тепличні” умови стали причиною інфантильності дорослого Обломова. Головний герой роману підсвідомо прагне до тієї безхмарності, яка оточувала його в дитинстві. Він толком нічого не вміє, тому що звик до опіки. А бажання, що виникли було в його душі на зорі юності, з віком тухнуть все більше і до кінця роману зникають зовсім.
Два будинки в житті Обломова – це причина і наслідок. Опис їх в корені відрізняється один від одного. І які б приємні відчуття не викликав інтер’єр родового гнізда, це обман, фікція. Тому що в “тепличних” умовах не може вирости щось життєздатне. Ось і маленький Іллюша так, по суті, і не став дорослим Іллею Іллічем. Він – кімнатна “рослина”, яке сохне і чахне без вологи “життя”, повільно вмираючи в курній, обплутаної павутиною квартирі.