Заголовок Обломов твір характеристика
Ілля Ілліч Обломов – дворянин “32-33 років від роду, приємної зовнішності, з темно-сірими очима, але з відсутністю всякої певної мети, всякої зосередженості в рисах обличчя…м’якість була панівним і основним виразом…усієї душі”.
О. цілими днями лежить у себе на канапі, нічим не займаючись. Він не здатний не тільки управляти своїм маєтком, але навіть зібратися і поїхати на званий вечір. Все це представляє для нього велику трудність.
Важливо зауважити, що така бездіяльність – свідомий вибір героя: “Життя: гарна життя. немає нічого глибокого, задевающего за живе. Все це мерці, сплячі люди, гірше мене, ці члени ради і суспільства!”
Ідеал життя О. ми дізнаємося з голови “Сон Обломова”. Герою сниться його дитинство в рідній Обломовке: спокійне, мирне, порожня, наповнене любов’ю і теплотою.
Шлях О. – типовий шлях провінційних дворян початку 19 століття. О. служив у департаменті, займався рутинною роботою, з року в рік чекав підвищення…. Але така нікчемна життя була не потрібна герою. Він вибрав лежання на дивані і стороннього споглядання пороків свого часу.
Душа О. не позбавлена мрійливості. Він лірик, вміє глибоко відчувати. Але його спосіб життя приглушив цю душевну особливість героя. Ненадовго розбудити її здатна тільки старий друг О. – Штольц.
Любов до Ольги на час змінює героя до невпізнання: “У ньому з’являлася лихоманка життя, сил, діяльності…” Але “подальший напрям, сама думка житті, справа – залишається ще в намірах”. Це не дивно: О. не здатний на діяльну любов, вимагає самовдосконалення. Він сам розуміє це і, боячись, що Ольга розчарується в ньому провокує їх розрив. Тільки Гафія Пшеницина змогла створити для О. ідеальну життя з відчуттям турботи, теплоти, ледарства: “Я приріс до цієї ямі хворим місцем: спробуй відірвати – буде смерть”. В будинку Пшенициной закінчилася і життя О. “мабуть, без болю, без страждання, ніби зупинилися годинник, які забули завести”.