Обломів і Захар у романі Гончарова “Обломов”

В романі І. А. Гончарова “Обломів” оголюється складний взаємозв’язок рабства і панства; йде розповідь про двох протилежних типах людей відрізняються поняттями про світ для одного світ відвернений ідеальний для іншого – матеріальний і практичний. Ці два типи автор описав у Обломові і Захарі.
Обломов утворений, не дурний, але йому ліньки що-небудь зробити для вирішення тієї чи іншої проблеми. Цілими днями він тільки лежить і думає. Іноді він ніби зважується щось зробити, але рідко доводить свої пориви до кінця. Для нього немає нічого краще, ніж спокійно лежати і нічого не робити. Навіть його селом керує довірена особа. Для нього перешкодою до справи стає звичайне плаття, тому що він не хоче розлучатися з улюбленою халатом. Обломов намагається розібратися в собі, зрозуміти, чому він такий, і згадує своє дитинство, материнську ласку, турботу. Маленькому Іллюші не дозволялося бути самостійним: самому одягатися, вмиватися. Для цього існувала величезна кількість няньок і слуг. Звик до подібного опікунства, Обломов, подорослішавши, не може обійтися без допомоги слуги. Сформувався характер “вічної дитини”, мрійливого, прекраснодушного, але зовсім не пристосованого до практичного життя.
Захар – слуга Іллі Ілліча Обломова. Гончаров визначає свого персонажа як лицаря “зі страхом і з докором”, який належав двом епохам, і обидві поклали на нього свою печатку. Від однієї перейшла до нього у спадок безмежна відданість до будинку Обломових, а від іншої, пізнішої, витонченість і розбещення вдач”. Захар любить випити з приятелями, попліткувати на дворі з іншими слугами, прикрашаючи часом свого пана, деколи ж виставляючи його таким, яким Обломов… ніколи не був. Захар – вічний дядько, для якого Обломов залишається малим, нерозумною дитиною ледь не на все життя. Він беззастережно вірний не тільки своєму панові, але і всьому його роду, оскільки так заведено споконвіку: є господа і є їх слуги. При цьому Захар може і нарікати на господаря, і навіть сперечатися з ним, і настояти на своєму. Так, одвічна звичка слуг старого століття не дає йому розбазарювати панське добро. Коли земляк Обломова, шахрай Тарантьев, просить Іллю Ілліча дати йому на час фрак, Захар негайно відмовляє: поки не будуть повернення сорочка і жилет, нічого більше Тарантьев не отримає. І Обломов губиться перед його твердістю.
Можна сказати, що Ілля Ілліч повністю залежить від Захара, стає рабом свого кріпака, і важко вирішити, хто з них більше підпорядковується владі іншого. Принаймні, чого Захар не захоче, того Ілля Ілліч не може змусити його зробити, а чого захоче Захар, то зробить і проти волі пана, і пан підкориться. Тому слуга Захар у відомому сенсі “барин” над своїм паном: повна залежність від нього Обломова дає можливість і Захару спокійно спати на своїй лежанці. Ідеал існування Іллі Ілліча – “неробство і спокій” – є в такій же мірі жаданої мрією і Захара. Гончаров показує, що характер і світорозуміння і господаря, і слуги сформувалися під впливом багатовікової практики узаконеного панства і рабства. В романі ми не знайдемо гнівних викриттів кріпосного права, але проблематика твору пов’язана з аналізом того, як саме воно впливає на людину і що з цього виходить.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: