Новий рік — це завжди веселе свято. Передсвяткова метушня у вигляді вибору і покупки подарунків, нарядів, ялинкових прикрас, продуктів для приготування званої вечері багатьом приносить тільки нервові зриви і втому. Зазвичай це свято кожен рік проходить по одному і тому ж сценарію. І кожен раз ми намагаємося зустріти наступаючий рік поза домом, поза сім’ї, подалі від близьких. У статті представлено роздуми на такі теми: що нас лякає перспектива зустрічі нового року в колі сім’ї; чому важливо зробити це свято дійсно сімейним і що для цього необхідно.
Напередодні нового року давним-давно став для всіх символом оновлення створеного людством світу. У цей чарівний день, 31 грудня, до самої півночі кожен з нас дає собі незліченну кількість непохитних обіцянок, клятв непорушних, загадує сонм здійсненних або приречених на нездійсненність мрій, і, звичайно, готується почати з 1 січня зовсім іншу, повну радості, добра, любові і щастя життя.
Передує всьому цьому суєта. Купівля подарунків, які в більшості випадків або дуже дорогі (для більшої ефектності), або дуже схожі на відкуп (прийнято адже дарувати, значить треба щось дарувати). Суперечки про те, де відзначати і що вдягнути. Якщо є діти, то роздуми про те, куди їх прилаштувати на час «дорослого» застілля. При наявності літніх батьків приймаються рішення з приводу того, чи заходити до них взагалі, і якщо заходити, то як довго там потрібно пробути. Якщо планується за вечір і ніч відвідати кілька знайомих сімей, то методом сварок і грюкання дверей встановлюється порядок їх відвідувань. Варіанти можна перераховувати до безкінечності.
Немає сумнівів, що новорічні вихідні дні інтуїтивно змушують нас прагнути до шумного, задорному проведення часу завдяки історичним передумовам. «Як Новий рік зустрінеш, так його і проведеш», – казали наші предки. Тому 1 січня у всі часи вважався днем дозвільного неробства і нестримних гулянь, в той час як 31 грудня рекомендувалося провести тихо, нудно і сумно, щоб новий рік був радісним і благодатним. Здавна пісні і крики, дзвін дзвонів, пальба з рушниць, гармат в новорічну ніч були покликані виганяти всяку нечисть і закликати добрих духів. Сьогоднішні гучні крики, вибухи петард і хлопавок, невеликих феєрверків, спалювання бенгальських вогнів і свічок гідно продовжують описані древні традиції нашої країни. Лише про одну традиції ми, здається, забули за всім цим зовнішнім карнавалом: новий рік – сімейне свято.
Більшість із нас негативно ставляться до всякого роду сімейних урочистостей і тому не горять бажанням провести новий рік у колі сім’ї. Це дійсно не дуже приємні клопоти: треба прибрати в хаті, прикрасити кімнати, майже цілий день займатися готуванням святкових страв (все повинно вийти не тільки гарним, але й ошатним), перенервувати з-за витрачених грошових коштів на їжу, алкоголь, сувеніри, святковий одяг і мішуру. До того ж, майже у всіх рідня – це як мінімум 15 осіб, і не можна когось запросити, а когось-ні, інакше помилка обернеться образою на все життя з боку «відкинутого». І як апофеоз хвилювань – передчуття фіналу свята. В ньому обов’язково присутні, наприклад, нерухомі гості, яких потрібно буде відправляти додому на таксі в якості цінного вантажу. Також у ньому беруть участь некеровані діти, які постійно будуть плутатися під ногами і творити, що забажається. А після відходу гостей господарям залишаться гори брудного посуду, яку мити після цілого дня готування не хочеться зовсім. В результаті не залишиться від зустрічі нової віхи ніякого задоволення, ніяких сил, і ніяких бажань дідусеві Морозу.
З іншого боку, можна зробити тривожне спостереження. Будні – робота; відпустку хочеться присвятити собі; дні народження та інші свята – одноманітні посиденьки за столом, які закінчуються однаково, тому йти туди абсолютно немає бажання. Виходить, що сім’я практично не збирається разом. І це прикро, бо саме цього зараз нашому суспільству не вистачає міцних родинних зв’язків. Рід багато століть був важливою частиною життя людей. Кожен знав, що за його спиною є реальна опора, захист, допомогу, і це заспокоювало, надавало сил. Тепер рід як такий не означає нічого. Він поступово втратив свій авторитет, а ми, замість того, щоб повернути його значущість, навпаки, всіляко відштовхуємо будь-яку можливість змінити дане збіг обставин. Тим самим, ми своїми ж руками робимо себе слабкими, і, почасти, самотніми.
У багатьох європейських країнах існують свої багаторічні традиції зустрічі нового року. У Росії таких немає. Галасливі катання на санях, поїздки за кордон, походи в нічні клуби, на корпоративні вечірки, запуск у небо різнокольорових вогнів і інше – всі ці види проведення зимових свят мають місце бути в багатьох точках планети. Так чому б не створити автентичну традицію, яка не тільки стане відмінною рисою зустрічі прийдешнього року росіянами, а ще й зробить нас сильнішими духовно?
Немає нічого складного в тому, щоб у новорічну ніч залишитися поруч з близькими і весело провести з ними час. Без праці, як кажуть, і рибку не зловити, тому доведеться докласти трохи зусиль всім членам сім’ї. Бажано заздалегідь обміркувати меню, розподілити обов’язки по дому, розпланувати день 31 грудня так, щоб усім разом встигнути погуляти, сходити в театр, на концерт, на площу, де проходять народні гуляння, на гірку, пограти в сніжки і здійснити тому подібні заходи.
Щоб не перетворювати святковий день в сумовите буденне сидіння за столом, у процес поглинання їжі та спиртного, є сенс заздалегідь придумати цікаві заняття, в яких буде брати участь вся сім’я. Настільні ігри, перегляд позитивного фільму на новорічну тему (бажано, без участі телевізора — краще приготувати диск на свій вибір), повітряні кулі з передбаченнями, обмін подарунками, караоке (у кого є все необхідне) – укупі з іншими захоплюючими варіантами ці розваги зроблять перебування вдома, поряд з рідними людьми, комфортним і позитивно насиченим.
Проявивши фантазію, підключивши до підготовки свята все сімейство, кожен отримає шанс подарувати собі найкращий новорічний подарунок, згуртувавши воєдино те, що підтримує в людині гармонію зі світом, спокій і впевненість у завтрашньому дні, незважаючи на забобони.
А для вас Новий рік сімейне свято?
