Найдорожча мені людина – це мама. Її ніхто і ніколи не замінить. Кажуть, що мама – найкращий друг і порадник, вона ніколи не підведе, скаже всю правду в очі і вкаже на помилки, якщо вони є і дасть слушну пораду, як їх виправити.
Мама – це перше слово, вимовлене дитиною. Ще малюком він починає дізнаватися батьків, особливо маму і відчувати її любов і турботу. Цим почасти пояснюється примхлива поведінку дитини, адже він намагається привернути увагу самого важливого людини в його житті.
В обов’язки мами входить не тільки нагодувати, вдягнути дитину, але і прищеплювати йому гідні якості, наставляти його на правильний шлях. Навіть дорослі люди звертаються за порадою до мами: по – перше, тому що у неї більше життєвого досвіду, а, по – друге, хто, якщо не мама підкаже правильну пораду! Адже друзі, навіть самі хороші і вірні можуть лицемірити, замовчувати деякі важливі деталі в поведінці людини.
Не буває “поганих”… мам. Усі батьки прагнуть виховати дитину по – своєму. Буває, що мама не доглядит за дитиною або, навпаки, всіма силами старається для нього, але він цього не помічає й не цінує.
Тепер хочу сказати пару слів саме про мою маму. Не можу висловити тих почуттів, які я до неї відчуваю! Як би не було їй важко, вона ростила мене, доглядала, як могла, замінюючи мені батька. Я вдячна їй за все! Іноді мама каже мені, як слід вчинити в тій чи іншій ситуації. Навіть якщо я з нею не згодна і роблю по – своєму, потім бачу, що мама права. Я давно помічаю, що мама, ніби у воду дивиться, але раніше вважала це збігом.
Мені здається, що всім, що ми добилися або досягнемо в житті, ми зобов’язані нашим мамам! І не тільки цим, головним, чим ми зобов’язані їм – життям! Говоріть частіше хороші, добрі, лагідні слова своїй найдорожчій людині на Землі!