Моє улюблене твір гоголя твір

Твори Миколи Васильовича Гоголя відкривають широкому колу читачів фантастичний і цікавий світ героїв зі збірок “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Миргород”, “Петербурзькі повісті”. З них моїм улюбленим збіркою є “Миргород”. Його підзаголовком є “Повісті, службовці продовженням “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”. Книга вийшла у двох частинах. В першу частину ввійшли “Старосвітські поміщики” і “Тарас Бульба”. У другу – “Вій” і “Повість про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем”. Я люблю дві повісті “Вій” і “Тарас Бульба”.

У романтичній, піднесеній тональності написані “Тарас Бульба” та “Вій”. Вони є повістями з легендарного минулого. Н. В. Гоголь був досить загадковим і навіть можна сказати містичним людиною, тому його твори просякнуті тією таємницею і містикою, якими володів сам письменник.

“Вій” у Гоголя – є колосальне створення простонародної уяви. Таким ім’ям називається у малоросіян начальник гномів, у якого повіки на очах ідуть аж до самої землі. Цей твір мені подобається своєю фантастикою. Воно просякнуте старими звичаями, мовою тих часів. У ньому Гоголь передає легенди, які ходили про вовкулаків, відьом, нечистій силі в Києві. Для себе я можу сміливо сказати, що він є першим російським фільмом жахів. Недарма в нашій сучасній Росії досі вважається найстрашнішим фільмом “Вій” знятий за мотивами гоголівської повісті. Гоголь говорив, що ця повість є народний переказ, і він розповів її в такій самій простоті, як чув.

У “Вії” ми заглиблюємося в древній Київ у той час коли були різні філософи, ритори і богослови. У повісті Гоголь добре описав весь вчений народ Києва. Коли вчений натовп приходила раніше покладеного, то між ними починався бій. Звичайно богослов’я перемагала всіх, а філософи тільки почесывала боки. Головний герой повісті філософ Хома Брут. Він був веселої вдачі, любив курити свою люльку. Хома став жертвою паночки-відьми. Коли він убив стару відьму, вона миттю перетворилася на красиву дівчину. Перед смертю відьма попросила свого батька, щоб Хома вичитував молитви три дні над її померлим тілом. Мені дуже сподобалося, як Гоголь передав зовнішність померлої панночки, образ церкви. Завдяки такому опису можна ще більше заглибитися в це подія, і можна навіть на собі відчути ту незручність і страх Хоми.

Церква дерев’яна, почорніла, прибрана мохом. Всередині церкви свічки були запалені перед кожним чином. Світло від них висвітлював тільки іконостас і половину церкви. Високий старовинний іконостас показував глибоку старість. Лики святих дивилися якось похмуро. По середині стояв чорний труну. З цього моменту вже стає страшнувато за героя, тільки один вид церкви наводить на… думка про страшні події, які мають статися. Мертва відьма для Хоми здавалася як жива. Лоб був ніжний, прекрасний; брови – рівні, тонкі, а уста – рубіни. Красуня, яка коли-небудь бувало на землі, а тим часом йому було дуже страшно і ніяково від її чарівної краси. Хома не міг встояти перед могутністю краси відьми і загинув від страху. Мені дуже подобається крилата фраза самого, Вія “Підніміть мені повіки”. На мій погляд, це одне з кращих творів Н. В. Гоголя.

“Тарас Бульба” – це повість, яка відноситься до подій української історії. Але письменник зовсім не прямував хронології подій. Цей твір мені подобається із-за того, що Гоголь дуже добре показав відношення між батьком і дітьми. Повість починається з того, що Тарас Бульба відправляється зі своїми синами в Запорізьку Січ. В ній свої моральні цінності, свої поняття про добро і зло. Сам Тарас Бульба старий козак, який дуже відданий своєму товариству, і раді нього йому не шкода свого життя і життя своїх дітей. У нього було два сини Андрій і Остап. Для нього вони в першу чергу товариші, браття, а тільки потім сини. Мені дуже сподобалася сцена, де Тарас дізнається, що Андрій зрадив своїх. Бульба не може витримати зраду свого сина. Йому нема чого залишається робити, як вбити свого сина, за те, що зрадив братство, товариство, якому Бульба всім серцем відданий. Перед тим як вбити Андрія Тарас Бульба говорить, на мій погляд, чудові слова ” Що, синку, допомогли тобі твої ляхи. Так продати? продати віру? продати своїх? Стій же; злазь з коня. Стій, не ворушись! Я тебе породив, я тебе і вб’ю. “Андрій був вражений від меча свого батька. Після зловили Остапа і засудили до смертної кари. Остап був сильним і відважним, правдивим героєм. Тарас дуже любив і пишався своїм сином. На очах Бульби його четвертували. Для мене цей момент у повісті є одним з самих страшних подій. Серце просто заходиться і стає дуже шкода Старого Тараса, який практично відразу втратив своїх синів. В останні моменти життя Тарас робить все, що б його товариші врятувалися, і сам не помічаючи того, що скоро настане болісна смерть від вогню. Ця повість дає величезний урок. Вона вчить любити, захищати свою батьківщину чого б йому це не коштувало. Це повість дуже актуальна і сьогодні.

Гоголь є великим письменником нашої Росії. Його повісті вчать мужності, доброті, відвагу. Кожна людина має хоча б одну повість Гоголя прочитати, так як в них закладено величезний сенс.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам