«Моя маленька батьківщина» твір

Батьківщина — звучання цього слова завжди змушує нас замислюватися про найпотаємніше, що є в житті: про батьків, друзів, знайомих, про дитинство, про святій землі.

І якщо слово «батьківщина» означає країну, в якій народився і проживає людина, «маленька батьківщина» — це дещо інше поняття, що конкретизує місто, селище, рідний для окремої людини.

Для мене моє рідне село, де я народився, і є моєю маленькою батьківщиною. Воно таке прекрасне і неповторне. Тут я побачив перші сонячні промені і посмішки близьких людей, почув шелест трав і листя, спів птахів і голос мами. Тут же я зробив перші кроки в цьому житті, навчився читати, писати, думати, любити і поважати. Тут моє серце і душа, родичі і друзі.

Хороші слова про своєї маленької батьківщини сказав маловідомий український письменник Вадим Петльованний: «Кому-то рідні степи, гори і моря, ну а мені-у моєму краї — рідна земля, сироїжка в лісосмузі, соловей у саду, і рідніше немає, адже, це я люблю».

І справді, подивишся навколо — все знайоме: дерева, річка, люди і навіть сусідські кури — все це живе зі мною і в мені. Не знаю, що далі мене чекає в житті і де я буду жити (в якому місті, селі), але впевнено можу сказати, що це почуття, почуття рідного, свого, чогось близького пронесу з собою все життя, адже все це на моїй рідній землі, яку я люблю.

А зараз я живу і зростанню разом зі своїм селом. І турботи села — це і мої турботи. Село будується, село зростає. За останні роки в ньому з’явилося багато нових установ і будівель, магазинів і нових житлових будинків, дитячих майданчиків і місць відпочинку для дорослих. Багато людей, які чесно працюють і своєю працею роблять свою маленьку батьківщину з кожним днем дедалі привабливішими для життя.

Ось і нещодавно відкрила свої двері нова поліклініка, а вже не за горами підуть у нову школу діти. Перспектива тішить, адже не всі селища і міста можуть цим похвалитися.

Розвиток села не було б, якщо б місцеві підприємства не розвивалися. Все це зрозуміло. Тому важливо трудиться не покладаючи рук, кожному на своєму місці, і наша батьківщина (велика і маленька) буде нами пишатися.

І ще розповім трохи про своїх друзів, адже вони те саме, що додає сил і впевненості, живучи на малій батьківщині. Їх небагато, але вони вірні, ті самі, які, як мені здається, на все життя, хоч в вогонь, хоч в воду. Мені з ними пощастило, і дала мені їх саме маленька батьківщина.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: