Кожен у своєму житті проходить певний етап, під час якого формується основа особистості людини, його принципи, моральні орієнтири та суспільно-політичні погляди. Безперечно, протягом всього життя вони періодично зазнають деякі зміни, але основа, їх сформувала, залишається непорушною.
У своєму автобіографічному творі “Мої університети” Максим Горький робить акцент на обставини і причини становлення його поглядів. Молодий Альоша Пєшков, який з дитинства має тягу до знань, мріє отримати освіту в університеті, переїхавши в Казань. Однак його мріям не судилося збутися в їх первісному вигляді. В університеті Альоша так ніколи і не навчався, зате придбав колосальний життєвий досвід, якого вистачило б на кілька дипломів.
Надзвичайне життєлюбність, повага до людини як особистості, чому сприяло виховання бабусі, нетерпимість до приниження людської гідності – всі ці прекрасні риси і душевні пошуки знайшли відгук у революційних навчаннях, якими буквально зачитувався молодий Пєшков.
Злидні,… життя на межі виживання породили та зміцнили в його думках ідею кращого життя для всіх і кожного. Саме тому Альоша активно брав участь у діяльності революційного суспільства. Саме ця діяльність стимулювала його до саморозвитку та подальшого навчання. Він читав велику кількість літератури, дуже часто бажаючи наслідувати головним героям і мріючи зустріти на своєму шляху такого “простого, мудрої людини, яка виведе його на широкий, ясний шлях”. Одночасно з цим міцніла віра в необхідність відстоювати правду і право на справедливе суспільство.
Можна скільки завгодно судити про правильність революції початку ХХ століття та її наслідки, однак потрібно чітко розуміти, що саме пригнічення людської гідності, часто призводить до катастрофічних наслідків. І необхідно засвоїти основний посил автора – людина в змозі змінити своє життя, але для цього треба самому бути справедливим, сміливим і поважати інших і володіти істинним життєлюбством.