Мої лисички

Я дуже люблю осінь. Саме в цю пору збуваються мої мрії, і ми з батьками практично кожен вихідні їздимо в ліс за грибами. Оскільки моя мама знає, які гриби їстівні, а які ні, то я теж вивчив цю не просту науку.

Вся справа в тому, що гриби не тільки ми консервуємо, але й сушимо. Тато подарував мамі спеціальну сушарку, і тепер ми в будь-який час року їмо страви з ароматними та смачними грибами.

В один з вихідних днів ми, як звичайно, зібралися в ліс. Мама з татом вже зібралися, а я все ніяк не міг знайти свій ніж грибника. Тільки з ним я їжджу шукати грибочки, тому що він у мене щасливий. Батьки занервували, і мені довелося швидше зібратися і взяти інший ніж. Я дуже засмутився, і зрозумів, що сьогодні мені явно не пощастить.

Найбільше в лісі я люблю збирати лисички. Вже ці гриби я ні з якими іншими ніколи не сплутаю. Звичайно, я знаю ще і маслюки, і білий гриб. Але іноді помиляюся, і замість них приношу в кошику помилкові копії. Тому, у лісі збираю тільки лисички – в них я впевнений на всі сто відсотків.

Як тільки я увійшов у ліс, то відразу ж на моєму шляху зустрілася ціла сім’я маслюків. Недалеко від них я знайшов дуже велику… і красиву сироїжку. Її капелюшок була блідо – червоного кольору, ну вже дуже красивий цей гриб. Ви не повірите, але сироїжка крім приємного смаку ще й приносить величезну користь людському організму. Про це мені моя бабуся розповіла. Не встиг я відійти від заповітної галявини, як мені зустрілися два великих білих гриба! Вони такі красиві і могутні! Білий гриб буває дуже великих розмірів. Це все звичайно добре, але дуже вже мені хочеться знайти саме лисички.

Мені довелося довго блукати по лісі, перш ніж я набрів на заповітне місце. Перед моїми очима з’явилася невеличка полянка, яка повністю була заповнена лисичками. Їх було так багато! На мить я замислився над тим, а чи вистачить мені моєї кошики? Ви не уявляєте мій захват! Я почав співати пісні, і швидко побіг на галявину за грибами. Вони були абсолютно різних забарвлень – жовтуваті, жовто-коричневі, і навіть майже білі. Буквально за кілька хвилин мій кошик стала повною, і я побіг до мами, щоб попросити ще пакет. Я повернувся на галявину, і дуже здивувався – вже грибів на ній не було. Видно поки я бігав за додатковим пакетом, хтось інший зібрав всі мої лисички. Я дуже засмутився, і повернувся до батьків ні з чим.

Відтепер за своїми улюбленими лисичками я ходжу і з пакетом, і з кошиком.

print
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: