Місто Ленінград (нині Санкт-Петербург) удостоєний називатися містом-героєм. А удостоїли його так називатися із-за жахливої події, що відбулася не так давно, менше ста років тому, але, тим не менш, про нього має знати кожен росіянин нашого часу.
Ленінград зустрічає 1941 рік. Всі ленінградці живуть спокійним життям, хто вчиться у школі, училищі, хто влаштовується на роботу. Але 21 липня цю мирну і рутинне життя перервав напад фашистської Німеччини на СРСР, яке послужило початку Великої Вітчизняної Війни. Багато ленінградці відразу виїхали на фронт, інших успішно евакуювали з міста, але були й ті, хто не хотів нікуди їхати, адже ймовірність досягнення німцями Ленінграда була мінімальна. Ці прогнози не збулися, і людей, що залишилися в місті, чекав справжній пекло на землі. Через два місяці після початку війни німці організували блокаду Ленінграда. Всі шляхи, у тому числі торгові, з міста в місто були перекриті, Ленінград був повністю відрізаний від… зовнішнього світу. Мирні жителі навіть і не уявляли, що їм ще доведеться пережити.
У перші дні блокади у ленінградців з’явилися серйозні проблеми з їжею. Німці практично не давали їм їжі, і в місті почався страшний голод. Думаю, не варто говорити про всіх мерзенних і неприємних для слуху події того періоду, варто лише сказати, що від голоду в той час померло трохи більше половини мільйона мирного населення, що було просто колосальною втратою для одного міста.
Блокада закінчилася лише у січні 1944 року, коли солдати Червоної Армії змогли відкинути німецьке військо, і загалом становила 872 дні. Хоч і небагато вижили в тій блокаді, але безумовно всі гідні звання героїв, адже пережити таке зможе далеко не кожен. Але найкраще, щоб та не довелося ніколи переживати подібні екстремальні ситуації. Потрібно цінувати мирне небо над своєю головою, і поважати тих, завдяки кому ми це небо маємо.