Мені здається, що милосердя – це вміння людини із співчуттям ставитися до бід і негараздів інших людей, милосердний людина здатна допомагати в біді не тільки близьким людям, але і зовсім незнайомим. Навіть до ворога у такої людини ставлення особливе, до недругів він ставиться з добротою і з надією на примирення.
Милосердному людині невідомі такі слова як “помста” або “помста”. Він зовсім не визнає такий принцип як “око за око, зуб за зуб”. Здійснюючи злі вчинки, ми лише збільшуємо зло, і без того існуючу в світі в безмежній кількості. Милосердний людина намагається виявляти доброту до всіх людей, по можливості допомагати їм.
Згадаємо відому і шановану жінку минулого століття – Матір Терезу. Вона була символом милосердя, доброти і співчуття у жорстокому XX столітті. Її відданістю ідеї служіння світу надихалися і досі надихають люди з усього світу. Завдяки… таких прикладів ми ніколи не забуваємо про те, що доброта в людських серцях існує і існувала завжди. Я дуже люблю милосердних людей і навіть захоплююся ними.
Історія людства просто переповнена різними війнами, зрадою і жорстокостями. У всі віки люди проливали кров за щось абсолютно нікчемне, безцінне, віддавали свої життя ні за що. Люди не поважали себе, не поважали інших. Поняття милосердя не існувало, всім хотілося влади і матеріальних багатств. Людські душі не цінувалися, внутрішній світ людини також не значив нічого. Люди бездумно мстилися ворогам, влаштовували дуелі, вмирали за честь. Але такий принцип діє руйнівно на внутрішній світ людини, робить його зліше.
Зовсім непросто бути милосердним до всіх людей. Але, я вважаю, кожен з нас повинен прагнути змінюватися на краще, працювати над своїм внутрішнім світом. Тоді світ неодмінно стане добрішим, і життя стане набагато краще, ніж зараз.