Майбутнє і сьогодення в поемі Гоголя мертві душі

У поемі Н. Гоголя “Мертві душі” описуються пригоди Чичикова – спритного ділка і авантюриста. Але замисливши свій твір, письменник не задавався метою висунути Чичикова на перший план. По суті, Чичиков відіграє другорядну роль. У головній ролі поеми виступає Росія і російський народ. Читач, відправившись у подорож разом з Чичиковим, отримує можливість милуватися красою природи і спостерігати картини з життя. Гоголь у своєму творі ставить питання, звертаючись до Русі: “Куди несешся ти?” Це питання мимоволі виникає і у читача: що чекає Росію в майбутньому? Яка її доля?

Що цікавить Чичикова? Його цікавить тільки вигода свого підприємства. Він думає, як би вдало провернути справу з мертвими душами. Все інше його мало хвилює: як живуть кріпаки, про що вони думають, яка доля того чи іншої людини. Та й краси природи його не заворожують. За всім цим спостерігає автор. Він вибирає героїв. Він створює повну картину життя.

Письменник знайомить нас з представниками різних станів: з поміщиками і чиновниками. Саме вони в ті часи були основною опорою влади. Це звичайні поміщики – середняки і провінційні чиновники. Автору зовсім не потрібно було “відправляти” свого героя в подорож по всій країні. Досить було заїхати в один губернський місто, типовий для Росії того часу. Яким це місто постає перед нами? Зовсім безрадісним і потворним…

Чиновники – морально… розклалися, маргінальні люди. Вони загрузли в пияцтві і хабарах. Поміщики не вміють і не хочуть правильно розпоряджатися своїми маєтками. Не бажають вони розвиватися. Їх влаштовує такий стан справ. Хіба за такими людьми можна розгледіти майбутнє?

Отже, ми з’ясували, що поміщики не здатні приймати участь в розвитку країни. Може, це буде під силу чиновникам? В юності сам Гоголь покладав на це стан великі надії. Сам він теж служив чиновником у славу Батьківщини. Але через роки ця надія зникла. Письменник зрозумів, що багато представників цього стану відносяться до своєї служби виключно як до джерела доходів. Гоголь розкрив у “Мертвих душах” істинну суть бюрократичної системи, показавши на численних прикладах її неспроможність та нікчемність. Це, швидше, Росія справжня, а не майбутнє.

А чи є в Росії майбутнє взагалі? І хто це майбутнє здатний забезпечити? Відповідь один – російський народ. Багато хто скаже: “Але ж той народ, про який нам говорить Гоголь – це люди “дикі”. У поемі ми часто зустрічаємося з неосвіченими і питущими людьми. Чи здатний такий народ досягти чого-небудь?” Так, це насправді так. І виною є кріпацтво, яке згубно позначається на селянській душі. Але часто серед селян зустрічаються розумні і талановиті люди, тверезі і майстрові, богатирі, сильні духом. Саме за таким народом і бачить майбутнє Н. Гоголь.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам