Розповідь М. М. Зощенка « Вчений мавпа» оповідає про один клоун, у якого була вчений мавпа. Ця мавпа могла порахувати і показати хвостом кількість тих предметів, тварин, птахів, яке вона бачила.
Мавпочку звали Жако. Вона дуже добре міркувала і була досить розвинена. Наприклад, якщо клоун просив її показати скільки вона бачила слонів, а слон був один, вона примудрялася так скрутити свій хвіст, що виходила цифра один. І навіть якщо вона бачила багато птахів і тварин, то все одно примудрялися показати це кількість своїм хвостом. Коли була дуже велика цифра, вона кликала на допомогу іншу мавпочку, і вони разом показували своїми хвостами потрібну цифру. Наприклад, як-то клоун запитав у маленької мавпочки скільки вона бачить мишей, а мишей було дуже багато. Мавпочка, на подив глядачів, порахувала, але не знала як показати цю цифру. Тоді вона подумала і покликала на допомогу іншу мавпочку. І вони разом зобразили то кількість мишей, що вони бачили.
Але одного разу клоун приніс кошик з яблуками і попросив порахувати яблука, які лежали в кошику. Їх було двадцять штук. Логічно було б покликати на допомогу іншу мавпу, але Жако не хотіла ділитися такою здобиччю. Її здолала страшна жадібність. І вона примудрилася показати цифру двадцять. Потім вона їла яблука і трохи було не об’їлася.
З одного боку мавпа позбавила себе задоволення розділити таку приємну нагороду з іншого мавпочкою. Адже весь світ влаштований на те, щоб давати і отримувати від цього насолоду. Навіть квітка віддає свій аромат навколишнього світу.
З іншого боку автор хотів показати, що якщо чогось дуже хочеться, то можна добитися цього будь-яким шляхом. Жадібність в цьому випадку стала стимулом для мавпочки на хитрість. Розповідь в першу чергу говорить про жадібності, як про порок. А адже можна було і попросити допомогу, і яблука розділити.
Читати короткий зміст Вчений мавпочка. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій