В історії Зощенка “Чаклун” розповідається про побут селянських родин у селах. Проводиться порівняння: на тлі існування електрики, пари, швейних машин продовжують існувати чаклуни і чарівники. Історія показана на побут однієї сім’ї, за прикладом якої, можна припустити, існують інші сім’ї.
Одного разу в будинок до простого, не бідному і не багатому селянинові приходить чаклун. Сідає за стіл і чекає. Господиня будинку, вірять у чаклунів, всіляко намагається догодити гостю, виставляючи на стіл різні смаколики. Адже всі вірять у прикмету, що коли в дім приходить колдун – треба чекати біди. Інша жінка, напевно мати господаря або господині, теж всіляко кланяючись чаклуна, намагається випитати навіщо він прийшов. Тим часом сам чаклун чухає ліву руку, що говорить про прибутку у вигляді грошей.
Спостерігаючи за всім цим, господар по імені Тимошка, який до того ж був інвалідом, приструнивает своїх баб. Мовляв нічого догоджати чаклунам, хай встає і йде на всі чотири сторони. Тут можна було б помітити, що люди намагаються відходити від усталених правил. Чаклун звичайно встає і йде, від чого всі злякано від такого ставлення чекають біди.
І раптом вночі починає кричати теля. І ранок, і день репетує. Жінки, розуміючи що це прокляття чаклуна, відправляють господаря просити вибачення. Він йде. Повертаються вони додому разом. Чаклун карає мужику не дивитися що він буде робити, але той не слухається і підглядає як чаклун у теляти витягує з хвоста шпильку. Тут мужик замкнув чаклуна в сараї, покликав на допомогу інших і вони його побили. Чаклун помер. Все б нічого, та через деякий час в інших місцях трапляються незначні історії. Там курку задавили, там мужик ногу підвернув. І всі чекають таких інцидентів. І всі вірять в прокляття чаклунів. А історія говорить про те, що вся справа в нашій вірі!
Читати короткий зміст Чаклун. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій