Короткий зміст Жуковський Світлана для читацького щоденника, читати короткий переказ онлайн

У баладі перед читачем постає романтична картина, наповнена фольклорними мотивами. Починається твір з святочних ворожінь дівчат. Малюється образ вірною і люблячою героїні Світлани. Вона розчарована тим, що від її нареченого вже давно немає звісток. І вона зважаться на страшне ворожіння з дзеркалом. Далі описується моторошний сон дівчини, в якому вона бачить мертвим свого коханого. Але, завершує твір щасливий кінець. Прокинувшись, дівчина, ще під враженням побаченого уві сні, сідає біля вікна і раптом бачить, що милий її живий і здоровий і їде до неї.

Таким розвитком подій і несподівано щасливою їх розв’язкою автор хотів сказати, що терпіння, віра і покора винагороджуються. В цьому відбиваються риси російського народу, покладає на свою віру непохитною. Все страшне і погане – це сон, який залишається за незримим порогом, коли віра людини і чистота душі і помислів приводить його до перемоги над цим.

Короткий зміст Балади Жуковського Світлана

В самому початку твору описуються народні ворожіння дівчат водохресним ввечері. І тільки одна з них, Світлана, невесела. Вона розчарована тим, що від її нареченого вже цілий рік, як немає ніяких звісток. Дівчина дуже сильно сумує через з-за цього.

Подружки ж її, між тим, забавляються різними ворожіннями: кидають башмак за ворота, насипають зерно курці. Бачачи тугу Світлани, вони питають, чому вона така сумна і пропонують приєднатися до їх забав. На що вона відповідає їм, що з нею сталося. Говорить вона про свою тугу за милого, розповідає про подиві, чому ж від нього немає звісток. У душу дівчини вже почали закрадатися підозри, що він забув про неї.

І ось, в результаті, Світлана вирішується на далеко не невинне ворожіння з дзеркалом при свічках. Залишившись нічний деколи одна перед ним, дівчина хоче дізнатися, яка доля уготована їй і обіцяє вона для неї зустріч з милим.

Відчуваючи страх, дівчина все ж продовжує вдивлятися з надією в дзеркало. І тут їй починає ввижатиметься, ніби хтось грюкнув замком. А потім вона відчула чиюсь присутність за спиною і почула голос. Обернувшись, Світлана бачить свого довгоочікуваного нареченого перед собою, простирающего руки до неї. Він розвіває всі її страхи і сумніви, словами про те, що її молитви почуті і розлуки для них відтепер не існує. І кличе дівчину швидше їхати з ним в храм, де вже чекають їх попи.

Ось, Світлана переступає поріг, залишаючи будинок разом з опівнічних гостем. Біля воріт чекають коні, запряжені в сани. Герої їдуть вперед. Наречений несподівано робиться мовчазним і похмурим. Світлану починає це насторожувати. У відповідь на своє питання, чому ж він вірш, дівчина отримує лише мовчання. Страшно їй, але любов і віра змушують всьому скоритися й покірливо продовжувати шлях.

Ще страшніше стає дівчині, коли вони проїжджають храм. Вітер, приоткрывший його двері, показує їй похмуру картину. Там зібрався народ на панахиду по покійному. Бачить дівчина там чорний труну і чує слова священика, віддає могилі небіжчика.

А наречений її все мовчить. Так само він похмурий. Ось видніється хатина, занесена снігом. Коні мчать молодих прямо до неї. В цей час піднімається заметіль. З’являється ворон, своїм зловісним карканням віщуючи недобре. А наречений все так само блідий і сумний. І тут, досягнувши хати пропадають коні разом з саньми і нареченим. Наче й зовсім їх не бувало. Залишається Світлана зовсім одна в безлюдному і зовсім не відомому їй місці.

Долаючи моторошний страх, дівчина вирішується постукати у двері хатини. І вона розкривається перед нею. Картина, що постала погляду дівчини і тут була моторошною. На столі стояла труна, покритий білим саваном. Заспокоює її те, що є тут ікони. Помолившись святим образам, Світлана несміливо і з острахом забивається в куток під ними. Влітає в хатину білий голубок. Він не залишає дівчину.

Раптом, здається Світлані звук. Це мрець заворушився в труні. Відкривається саван і він повстає зі свого упокоительного ложа, намагаючись розтиснути зчеплені на грудях руки. Дівчині видно весь його силует в повний зріст, але особи поки ще вона не розгледіла. Тут на допомогу приходить голуб. Він сідає на груди покійного, позбавляючи його всієї потужності. І, будучи не в силах вже нічим зашкодити дівчині, мрець грізно виблискує на неї очима, страшно скрежеча зубами. В цю мить Світлана впізнає в ньому свого коханого.

І тут дівчина прокидається. І де ж? На тому самому місці, де й заснула за столом перед дзеркалом, поведавшем їй таку страшну історію. Все це нічний подорож виявилося лише сном. Здається їй тепер, що недобрим знаком було побачене, що віщає воно їй недобру долю.

Намагаючись заспокоїться, сідає Світлана біля вікна. І тут доноситься до неї дзвін дзвіночка. Бачить під’їжджають сани до будинку. З них виходить ставний молодець і йде на ганок. З радістю дізнається в ньому дівчина свого довгоочікуваного нареченого.

Залишається позаду похмурий нічний кошмар. Попереду чекає весілля міцно любить свого обранця Світлану.

Читати короткий зміст Світлана. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам