Одного разу до батька в гості прийшов чоловік. Одягнений він був в незвичайну шубу. По всій її поверхні з хутра стирчали хвостики. Діти стали розглядати дивну шубу. Тут у вітальню зайшов сусід Яшка. Він порадив помацати шубу. Оповідач не витерпів і схопив один із хвостиків, який відразу відірвався і залишився у хлопчика в руках. Головний герой спробував прилаштувати нещасливий хвостик на колишнє місце, але нічого не виходило. Тоді діти втекли в дитячу, прихопивши хвостик, і поклали його в іграшковий паровоз.
На наступний день оповідач дістав хвостик, який виявився дуже схожим на іграшкову собачку. Таня запропонувала назвати його Пудя. Діти стали возитися з новою іграшкою. Але прийшов Яшка і погрожував розповісти про хвостик дорослим. Довелося оповідачеві подарувати ябеде іграшковий потяг.
Але батьки все одно дізналися про витівку своїх дітей. Справжня собака Ребик знайшла хвостик і притягла його до їдальні, де вся сім’я пила чай. Тато вирішив, що це Ребик вкрав хвостик, відірвавши його від шуби гостя. Чоловік покарав невинну собаку. Брат і сестра засмутилися і вирішили розповісти правду батькам. Увечері тато прийшов додому разом з гостем в шубі з хвостиками. Брат і сестра і розповіли дорослим, що це вони відірвали хвостик. Звичайно, ніхто не став лаяти дітей.
Оповідання «Пудя» Бориса Степановича Житкова вчить дітей бути чесними.
Читати короткий зміст Пудя. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій