Роберт Шеклі Запах думки для читацького щоденника
Листоноша Кліві потрапляє на планету З-М-22 і живе там кілька днів. На планеті живуть незвичайні звірята, які вловлюють запах думки. Кліві намагається розгадати цей принцип, щоб управляти тваринами. У нього це дещо виходить. Але природа все одно виходить переможницею.
Чого вчить оповідання
Розповідь вчить, що не все в світі підвладне розуму.
Короткий зміст Роберт Шеклі Запах думки
Лірой Кліві – водій почтолета-243. Він віз поштовий вантаж на космічному кораблі. Корабель був несправний. Лірой Кліві встиг долетіти до кисневої планети З-М-22. Після чого корабель вибухнув. Прокинувшись, Кліві побачив білку з зеленим хутром без очей і вух. На цю білку напав такий же вовк, і з’їв її. Кліві знову втратив свідомість.
Ввечері він прокинувся і побачив перед собою зеленувато-чорну пантеру. Він почав думати про неї і та стала наближатися до нього, коли Кліві не думав про пантері, вона не поспішала до нього. Це тварина теж було без очей і вух. Потім Кліві придумав, що він пантера-самка. Перед ним виявився самець. Він помурликав перед Кліві і втік. Кліві здогадався, що тварини приходять на запах думки. І кожна істота випускає свій запах.
Кліві подумав, як би так сховатися і дочекатися рятувальників, поки його не оточили вовки. Тут же перед ним з’явилися вовки і пантера. Вони стали нападати на Кліві і оточили його. Один вовк накинувся на Кліві, і він уявив себе звивається змією. Але тіло видало Кліві, він від страху кинувся від вовків навтьоки. Він уявив себе птахом і ніби злетів у небо і почав кружляти над звірами. Хижаки підскочили вгору, намагаючись зловити Кліві. А він задкував назад, щоб піти від них. Пройшов ще один день. Рятувальники не прилітали.
-Якщо будуть занадто довго баритися, пантера… – подумав Кліві, і пантера з’явилася біля нього.- Краще вже мати справу з вовками…- подумав Кліві. Біля нього з’явилися вовки. Тоді Кліві уявив себе кущем, чим викликав розгубленість звірів.
Скоро на кущ сів дятел і почав клювати Кліві в шию, він схопив птицю і шпурнув її в пантеру. Тут Кліві подумав, що тепер він труп. Звірі втекли від Кліві-трупа. Прилетів стерв’ятник. Тоді Кліві побажав мати хоча б факел, щоб віджахнути його. І він точно факел, почав розпилювати вогонь всюди. Почалася пожежа. Але раптом Кліві облило водою. Пішов сильний дощ і загасив вогонь. Він отямився вже на рятувальному кораблі. Перед ним стояв Поштмейстер.
– Ти був на волосок від загибелі, – сказав він. – Ти стояв у центрі найлютішого степового пожежі. Постій… А як вийшло, що на тобі немає опіків?
Читати короткий зміст Роберт Шеклі – Запах думки. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій