Короткий зміст «Випрямила»

Перебуваючи в «Димі» Тургенєва Потугин заявив, що Венера Мілоська є несомненнее принципів 89-го року. Ви можете запитати про значення слова «несомненее». Це слово означає те, що на одній лінії стоять і принципи, і Венера Мілоська, сільський вчитель Тяпушкин. Нещодавно я їздив в губернаторський місто. Там мене дуже збентежив той факт, що жителі міста не мають абсолютно ніяких переконань. Коли я прямував додому, поїзд зупинили на кілька хвилин. У нього зайшли новобранці. Мене дуже сильно вразила та сцена, в якій підкреслюється нещастя сімей, яких позбавляють сина. Діставшись додому, я задумався. Виявилося, що вся моя життя наповнене безліччю неприємних спогадів. Одного разу уві сні мені приснилося що-то щасливе, але я ніяк не міг зрозуміти з яким спогадом це пов’язано. Несподівано переді мною постав образ Венери Мілоської.

Дванадцять років тому я був у Парижі, де навчав дітей грамоті Полумракова Івана Івановича. Мене завжди вважали нігілістом, але все ж дозволяли вчити дітей. Вони вважали, що нігіліст не може навчити дітей нічому поганому. У той час Парижа відходив від Комуни і війни. Перебуваючи в цьому місті, я зрозумів тільки одне: французи відрізняються від росіян тільки тим, що вони в будь-якій ситуації залишаються людьми, навіть підносячи тарілки більш багатим співвітчизникам. У Росії ж лакейство — це риса людини. Те ж можна сказати і про жінок розв’язної поведінки. Також я був присутній на суді, де без жалю збиралися з комунарами. Але навіть в цьому судовому процесі не було ні краплі фальші. Якщо говорити про чиновників Версаля, то вони теж абсолютно чесні люди. В Лондоні ми побачили і багатство, і бідність. Але все це було властиво для даного міста, ці факти підкреслювали його правдивість.

Незабаром нам стало нудно в Парижі. Ми вже без будь-якого інтересу ходили по виставках. Ми вже достатньо надивилися на трупи комунарів, на англійську «правду», яка уособлює французьку правду. Вранці я пішов прогулятися. У мене було дуже поганий настрій. Трохи прогулявшись, побачив Лувр. Недовго думаючи, зайшов подивитися, і ненадовго зупинився біля Венери Мілоської. Перед цим я був морально сомят, але тепер мене ніби хтось наповнив приємним, солодким повітрям. З того дня я приходив в Лувр практично щодня. Тепер я зовсім по-іншому дивився на всі свої попередні роздуми та висновки. Я задався питанням: яке може бути гідність у лакея? Прислуговувати — це образа людської гордості, та й в принципі образи людини загалом. В каторжну працю немає нічого природного. Поступово людина цим себе спотворює. Коли скульптор творив цю чудову статую, він, безперечно, не думав про жіночу красу, її вік тощо, її призначення — випрямляти людські душі!

Я, сільський учитель Тяпушин, дуже радий, що даний твір мистецтва і донині підтримує моє прагнення працювати для народу. Я не збираюся принижуватися до тієї правди, яку побачив у Європі. Ви не зможете зберегти свою гідність будучи лакеєм або прислугою, рабство мимоволі спотворить його.

Чотири роки потому я знову був у Парижі, але хоч душа моя знову перебувала в зім’ятому стані, я не пішов в Лувр. А ось тепер, коли переді мною постав образ Венери Мілоської, який приніс мені щастя та гарний настрій, я вирішив, що повішу її фотографію на стіні. Вона буде постійно мене надихати і приносити гарний настрій.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам