Головний герой п’єси – Віктор Олександрович Зілов прокидається вранці у власному будинку, розташованому в невеликому містечку.
Віктора будить різкий телефонний дзвінок. Він бере трубку, але у відповідь чує лише тишу. Така ситуація повторюється 2 рази. Прокинувшись, Зілов сам починає дзвонити. Йому відповідає давній приятель – офіціант Діма, який вкрай здивований цим дзвінком. Адже він вважав, що Віктор загинув. Під час розмови герой намагається з’ясувати подробиці минулого вечора, але не отримує ніякої відповіді.
Як тільки Віктор закінчує розмову у двері хтось постукав. На порозі він побачив хлопчика з похоронним вінком, адресованим Зілову. Настільки похмурий жарт не порадувала головного героя. Він сідає на ліжко і починає фантазувати, як би все склалося, якби він насправді помер. Одночасно з цим він починає згадувати про те, що відбувалося в його житті в останні дні.
Перше спогад пов’язаний із зустріччю друзів в улюбленому кафе «Незабудка». Зілов разом з приятелями Саяпиным і Поясом планують відсвяткувати купівлю нової квартири. В гості до головному герою приходять самі близькі друзі. Віктору дарують різні подарунки, серед яких спорядження для качиної полювання.
Качина полювання – головна пристрасть героя. За словами його дружини Галини, Зілов жодного разу не потрапив в качку. Йому більше подобається сам процес і розмови про полювання.
Після цього спогади герой дзвонить друзям на роботу, але там ніхто не відповідає. Він згадує роботу, недороблений звіт і телеграму від батька. У повідомленні батько пише про те, що тяжко хворий і жде сина в гості. На жаль, ця новина ніяк не чіпає Зілова.
Крім цього, головного героя залишає байдужим і новина від його дружини Галини про те, що в недалекому майбутньому він стане батьком. Віктора Зілова більше захоплює знайомство з молоденькою дівчиною Іриною, яка помилково зайшла до них на роботу.
Ці відносини настільки захоплюють героя, що він забуває про свою дружину. Подружжя сваряться. Виправдання Зілова не приносять результатів.
Після цього Віктор Зілов згадує наступний фрагмент зі свого життя. Він разом з приятелем Саяпиным вирішує робочі проблеми. Несподівано герою приходить телеграма з звісткою про смерть батька. Він вирішує виїхати на похорон негайно, однак, перед від’їздом заходить в кафе «Незабудка». Там Віктор зустрічається з Іриною, яка йому дуже симпатична. Свідком їхньої зустрічі стає дружина Галина.
Галина йде від байдужого чоловіка. Головний герой пов’язує своє життя з коханкою Іриною.
П’єса закінчується спогадом про останньому вечорі. Зілов зустрічається з друзями і коханкою Іриною в кафе. Віктор грубить своїм приятелям, зневажає Віру й Ірину. Офіціант, бажаючи заступитися за дівчат, вдаряє Зілова. Друзі доставляють героя додому.
Згадавши все і проаналізувавши своє життя Зілов вирішується на самогубство. Він готовий вистрілити, але друзям вдається зупинити його.
П’єса показує «духовну деградацію людини. Головний герой існує без будь-яких цінностей. Він з легкістю зраджує найближчих людей: батька, дружину, коханку, друзів. У підсумку, він настільки заплутався в собі, що готовий піти на самогубство.
Качина полювання демонструється автором як символ духовності. Полювання – це єдиний шанс героя вийти з порочного кола.
П’єса вчить того, що існувати без глибоких духовних цінностей неможливо. Бездуховна життя порожня і порочна.
Читати короткий зміст Вампілов – Качина полювання. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій