Короткий зміст Тургенєв Бірюк для читацького щоденника, читати короткий переказ онлайн

Текст для читацького щоденника

Ця розповідь з «Записок мисливця» переносить читача в бурю, яка застає героя-мисливця в дрімучому лісі. Йому на виручку випадково приходить Тома на прізвисько Бірюк, запрошує пана до себе в хату, щоб перечекати дощ. Мисливець чув про це ліснику від народу, який дуже його боїться. Бірюк вельми суворий, бідний, принциповий, самотній… При автора він ловить мужика, який намагався (по бідності) зрубати дерево. Той благає, щоб його відпустили, загрожує, обзиває Бірюка, але в результаті Фома злодія відпускає.

Розповідь про правильному і нещасний людину, яка все ж зберіг співчуття до людей. Правила не закривають від нього людей, як виявилося.

Читати короткий зміст Тургенєв Бірюк

В лісі героя застає сильний дощ. Мисливець раптом бачить мужика – високого і плечистого. Виявляється, що це лісник Фома, про який багато чув герой. Лісникові цього дали в народі прізвисько Бірюк, що означає вовк одинак. Дійсно, Фома схожий на такого вовка: неговіркий, ершист, навіть грубий.

Опинившись в лісовій хатинці Фоми, мисливець бачить жахливу бідність. Нічим навіть почастувати гостя. У героя серце защеміло від співчуття селянській родині. Будинки дванадцятирічна дівчинка качає колиску з немовлям. Бірюк пояснює, що дружина втекла з міщанином. Втім, їй несолодко, мабуть, довелося з Бірюком. Він занадто правильний, надзвичайно принциповий для простої людини.

Він з тієї породи вірних людей, які не залишать свого поста, навіть всупереч, здавалося б, здоровому глузду. Це чудові якості, але потрібно їх правильно застосовувати, на користь людям. Не прощає Бірюк злодіїв, ловить і карає. А ті теж не від хорошого життя крадуть. Так що він гроза місцевих бідняків.
Перечекавши у Бірюка бурю, герой думає вже їхати, як раптом Хома чує стукіт сокири. Навіть мисливець нічого не чує! Але лісник не помилився, кинувшись ловити злодія. Так і вийшло, що вони знайшли мужика, рубального незаконно панський ліс. Схопив його Бірюк, привів пов’язаного в хатинку. Сам мужик в лахмітті, худий, зморшкуватий, доведений до відчаю. Він просить-благає його пошкодувати, адже вдома діти голодні. І хоча Бірюк у такій же злиднях живе, але не готовий пробачити злодія. (Фома невіруючий!)

Мисливець готовий заплатити Бірюку за шкоду, викупити порушника, але лісник непідкупний. Правила він ставить вище за все. Не разжалобит його навіть сльоза мужика… Тоді той починає лаятися, кричати, обзивати лісника. Немає у Бірюка того, мабуть, серця. Але ось Бірюк сам зривається, звільняє мужика і практично викидає його.

Оповідач з подивом розуміє, що Бірюк все-таки не вовк, а людина, який здатен співчувати.
У всьому своєму збірнику, а також у цьому оповіданні, автор викривав кріпосництво. Воно стало якимось неприродним станом людей, при якому одні бідняки були змушені ображати інших бідняків. В такому становищі опинився і Фома. До речі, в основу сюжету покладена реальна історія лісника, який служив у маєтку матері Тургенєва, от тільки того вбили в лісі селяни. Мабуть, він все-таки став більше вовком, ніж людиною.

Читати короткий зміст Бірюк. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: