Три жінки «за тридцять» живуть влітку з маленькими синами на дачі. Світлана, Тетяна та Іра — троюрідні сестри, дітей вони виховують поодинці (хоча у Тетяни, єдиною з них, є чоловік). Жінки сваряться, з’ясовуючи, кому належить половина дачі, чий син кривдник, а чий — ображений… Світлана і Тетяна живуть на дачі безкоштовно, зате на їх половині тече стеля. Іра знімає кімнату у Федорівни, господині другої половини дачі. Зате їй заборонено користуватися належить сестрам туалетом.
Іра знайомиться з сусідом Миколою Івановичем. Той доглядає за нею, захоплюється нею, називаючи королевою краси. На знак серйозності своїх почуттів він організовує будівництво туалету для Іри.
Іра живе в Москві з матір’ю, яка постійно прислухається до власних хвороб і дорікає дочка тим, що та веде неправильний спосіб життя. Коли Ірі було п’ятнадцять років, вона тікала ночувати на вокзали, та й зараз, приїхавши з хворим п’ятирічним Павликом додому, залишає дитину з матір’ю і непомітно йде до Миколі Івановичу. Микола Іванович зворушений розповіддю Іри про її юності: у нього теж є п’ятнадцятирічна дочка, яку він обожнює.
Повіривши в любов Миколи Івановича, про яку він так красиво говорить, Іра їде за ним в Коктебель, де її коханий відпочиває з сім’єю. У Коктебелі ставлення Миколи Івановича до Іри змінюється: вона дратує його своєю відданістю, час від часу він вимагає ключі від її кімнати, щоб усамітнитися з дружиною. Незабаром дочка Миколи Івановича дізнається про Іру. Не в силах витримати доньчине істерику, Микола Іванович проганяє обридлу коханку. Він пропонує їй гроші, але Вона відмовляється.
По телефону Іра каже матері, що живе на дачі, але не може приїхати за Павликом, тому що розмило дорогу. Під час одного з дзвінків мати повідомляє, що терміново лягати в лікарню і залишає Павлика. Передзвонивши через кілька хвилин, Іра розуміє, що мати не обдурила її: дитина одна вдома, у нього немає їжі. У сімферопольському аеропорту Іра продає свій плащ і на колінах благає чергового по аеропорту допомогти їй відлетіти до Москви.
Світлана і Тетяна відсутність Іри займають її дачну кімнату. Вони налаштовані рішуче, тому що під час дощу половину зовсім залило і жити там стало неможливо. Сестри знову сваряться за виховання синів. Світлана не хоче, щоб її Максим виріс тюхтієм і помер так само рано, як його батько. Несподівано з’являється Іра з Павликом. Вона розповідає, що мати поклали в лікарню з утиском грижі, що Павлик залишався один вдома, а їй дивом вдалося вилетіти з Сімферополя. Світлана і Тетяна оголошують Ірі, що тепер будуть жити в її кімнаті. До їх здивування, Іра не заперечує. Вона сподівається на допомогу сестер: їй більше не на кого розраховувати. Тетяна заявляє, що тепер вони по черзі будуть закуповувати продукти і готувати, а Максиму доведеться припинити битися. «Нас тепер двоє!» — каже вона Світлані.