У творі Олексія Толстого показаний бенкет, на якому присутній сам Іван Грозний і його опричники.
З самого початку поет використовує легку іронію, мовляв, бенкетують вони без відпочинку. Не воюють, не займаються державними справами, а святкують. Відзначають взяття Астрахані, Казані… Давні справи.
Показано у творі багатий стравами стіл, золотий посуд, килими, вино рікою. До речі, воно ллється на килими, тобто опричники ніяк не бережуть царське майно.
Але царю не дуже весело, він намагається розвеселитися – наказує подати собі «личину» – маску для гри. Маски асоціюються з язичництвом. І розгульний бенкет не вбудовується в канони християнства.
Іван Грозний вимовляє тост на славу опричників, закликає музикантів грати голосніше.
І тут лише один праведний чоловік – правдивий князь. Михайло відмовляється надіти личину, він не піднімає кубок… І він вирішується цареві все висловити. Сміливець говорить, що цар забув віру християнську, свій сан. Опричників він справедливо називає «бісівським дітьми».
Звичайно, цар насупився, перепитав, мовляв, не п’яний його слуга, чи не зійшов з розуму. Він наказує «непокірливого рабу» надіти маску, загрожує йому смертю. Однак Михайло відчайдушно встає, хреститься і бажає опричнине згинути.
Далі він прославляє царя, але того, яким Іван був – православного, справедливого… Закликає відкрити очі на улесливих опричників-бандитів. І в кінці своєї промови він розтоптав ненависну маску – символ лестощів і обману. Іван грозний впав у лють, закричав на зухвалого слугу і вдарив його палицею. Рєпнін впав замертво.
І тут же знову кубки з вином дзвенить, бенкет триває… І все-таки жертва Рєпніна не була марною – Іван Грозний засоромився. І цар задумався про опричниках, про свій спосіб життя… Тепер точно не веселиться цар, але вже не намагається забутися. Марно співають пісні, ллють вино. Цар прозрів.
Вірш це навчає, з одного боку, не йти за всіма – не вдягати «личину», а вірити, що можна пробудити людини (від обману і лестощів), але з іншого боку, воно вчить і певної стриманості, щоб не грубити могутнім чоловіком гнівливим, і людям, вони-то після пошкодують «героя», але нагородять його лише посмертно.
Читати короткий зміст Князь Михайло Рєпнін. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій