Оповідання «Вовки» зіштовхує в екстремальній двох героїв: тестя і зятя. У них немає один до одного симпатію. Вони вічно сміються один над одним, критикують один одного, але заради жінки, яка їх зв’язала, зберігають світ.
Всім відомо, що тесть (Наум) не самий приємний чоловік. Він досить шкідливий мужик. А його зять Іван просто дуже молодий.
І ось одного разу їм удвох доводиться їхати за дровами. Зять не дуже хотів в таку холодну погоду їхати, вже майже стемнела, але він не міг допустити, щоб тесть звинуватив його в лінощах. І ось за пагорбом вони раптом побачили, що з лісу виходить зграя голодних вовків. Тільки сильний голод міг вигнати хижаків на дорогу. Зять на коні, а тесть їде на возі. Кінь ще молодий – він злякався, почав спотикатися. Поки молодий чоловік намагався заспокоїти тварину, він раптом усвідомив, що його тесть втік на підводі. Зять почав кричати, щоб він не кидав на поталу вовкам. Наум кинув йому сокиру, а сам поїхав, кричачи: «Грабують!»
Залишившись один на один з вовками, молодий чоловік зрозумів всю різницю між собакою і хижаком. Він бачив, що вовка не зупинить ні крик, ні удар, цей голодний хижак – убивця. Чоловік почав відбиватися, але волков занадто багато. І вийшло так, що йому довелося пожертвувати конем. Наситившись, вовки не стали чіпати людини.
Наума на возі зять знайшов за поворотом. Начебто Наум навіть зрадів, що зять живий. Все ж він не хотів йому смерті, але молодий чоловік у гніві. Він вважає, що вони могли б відбитися від вовків, а так довелося ризикувати своїм життям і коня погубити. Тесть дивується, адже сокира-то кинув. Що, мовляв, ще треба?
І Наум знову їде. Повернувшись в село, зять випиває горілки і йде до тестя. А там його вудіння чекають… Міліціонер. А Наум ще і наговорює на зятя, що він «нерадянський» людина. Міліціонер забирає Івана, пропонуючи пограти в шахи.
Розповідь вчить, що іноді краще, щоб тебе відвели від біди – заради твого ж блага.
Читати короткий зміст Вовки!. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій