Максим – людина, яка завжди намагається розібратися у своїх почуттях. В даний момент, він ніяк не може зрозуміти, що за туга така мучить його зсередини. Хвороба душі, ще небезпечніше тілесної, як вважає він. Але не знає, як все це пояснити оточуючим його людям.
Навіть його дружина ставиться до нього з жалем і презирством. Адже він виглядає слабаком, який щось там говорить про своїй душевній муці. Вона не розуміла свого чоловіка. Максим же вирішив боротися. Але нічого не допомагає. І пив уже горілку, намагаючись запити горі, і працював, не перестаючи, але все одне. А душа не переставала боліти, тоді і вирішив Максим звернутися до попа. Коли він прийшов до нього додому, там – застілля, бенкет. Піп уже добряче випив. Але він виявився людиною розумною і з зовнішністю, яка ніяк не підходить до священика. Максиму було цікаво з ним розмовляти.
Виявилося, що священик має свій девіз у житті – життя, от його віра, і життя ця повинна бути барвистою і яскравою. Поп чесно зізнався якось Максима, що не може знати, що очікує його і людей після смерті. Головне – це для нього, жити і радіти життю. Поп насправді був хворий, але не переставав вірити в життя. Максим вражений такою вірою, став і сам тягнутися до життя, радіючи будь-якої миті.
Читати короткий зміст Вірую. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій