Даний твір Шмельова можна назвати автобіографічним. У ньому автор розповідає читачам про те, яким чином взяв свій початок його дар письменника. Причому вся ця інформація представляється абсолютно ненав’язливо у формі розповіді, що робить вивчення цього матеріалу ще більш цікавим.
Шмельов завжди був письменником, тільки перший час він не друкувався. Ще в ранньому дитинстві няня називала його вигадником. У кожному предметі, в кожній неодушевленной речі він бачив живе. Хлопчик міг розмовляти з дошками, іграшками, стружками від дерева, з усім, що бачив. Саме за це, навчаючись у гімназії, він отримав прізвисько “римський оратор”. Коли маленький Шмельов ходив у третій клас, він захоплювався читанням романів Ж. Верна. Саме в цей період часу і був написаний його перший вірш. За цей вчинок його покарав учитель – словесник, який був досить суворого вдачі.
Схожі спроби автор робив, навчаючись і в п’ятому класі, але знову не зрозумів вчителями. Але незабаром, суворо вчителя замінив інший педагог, який дозволив хлопчикові розкрити свій талант і писати. За це він навіть ставив хороші оцінки Шмельову. Таким наставником став Федір Володимирович Цвєтаєв. Він був досить вільного вдачі. Міг у будь-який момент раптом почати читати Пушкіна, і робив він це так, що навіть байдужі до літератури діти слухали його, відкривши рот. Цвєтаєв зайняв в серце маленького Шмельова особливе місце. Тільки з цим учителем він підтримував стосунки, а коли його ховали, хлопчик гірко плакав.
Після того, як гімназія була закінчена, автор відніс у видавництво своє перше офіційне твір “Біля млина”. Редактор Анатолій Александров попросив Шмельова прийти через два місяці. За цей час хлопчик став студентом, і його зайняли зовсім інші турботи. Однак, через деякий час прийшов конверт з проханням з’явитися в редакцію. Розповідь, який запропонував письменник-початківець, виявився важким для сприйняття і прочитання. Тим не менш він був прийнятий в публікацію, а автору виписали гонорар. Саме тоді, після випуску твору, Шмельов зрозумів, що у нього почалася зовсім нова життя – життя письменника. Але він ще довго не міг звикнути до того, що його прізвище фігурує на обкладинці книги.
У творі “Як я став письменником” Шмельову вдалося відновити події минулих років. Автор дозволив собі таку слабкість, як знову піддатися тим почуттям, які він тоді мав. Це час стало вирішальним у його житті. Даний розповідь покликаний показати читачам той нелегкий переломний момент, коли ключове призначення особистості піддалася істотним змінам.
Читати короткий зміст Як я став письменником. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій