Осілі і напівзруйновані сараї, куди німці звозили сіно і солому. Отаман Криволоб розстріляв чотирьох тут москалів і одного українця, тому хлопці бояться тут грати. Не боїться тільки Дімка: від ховає в сараї дві обойми патронів, шомпол від гвинтівки і заржавілий австрійський багнет без піхов і грає в різних командирів. Якщо білий, то примовляє: «Комунію захотіли? Свободи захотіли? Проти законної влади…». Якщо червоний: «Проти кого йдете? Проти свого брата робітника і селянина? Генерали вам потрібні та адмірали…»
Загравшись, Дімка забуває вчасно прийти додому і біжить, боячись покарання, але вдома ПП: приїхав Головень, якого нещодавно червоні забрали в армію. Він вдарив чоботом Джмеля (улюбленого пса Дімки), після — Дімку. Обіцяв вигнати «пітерських пролетарів» (так він називав сім’ю: матір, бабусю, Дімку і його молодшого брата Топа). Батько у Дімки в Пітері. Головень ховається від червоних на сіннику, має гвинтівку.
Дімка забирається подивитися на неї, відкриває затвор і, не розуміючи як, заганяє у ствол патрон. З’являється Головень, гвинтівка вистрілює, Дімка біжить, але отримує від Головня стусан у спину. Рятує його від биття загін червоних кавалеристів. Дімка боїться йти додому.
Зустрічає Жигана з міста, який співав пісню «Хай живуть Ради!». Співає пісні по потягах. Він приїхав до хресної бабі Онуфрихе отожраться. Вона дозволила не більше, ніж на два тижні.
Дімка призначає зустріч на річці вранці — ловити раків. Вдома мама сварить, але без гніву. Ранок Дімка пропонує Жигану втекти, так як Головень б’є і рідних з дому жене. Жиган пропонує жебрати, після бреше, що служив і червоним і зеленим, і «коричневим» (таких не було). Дімка пропонує піти воювати до червоних. Почали збиратися.
Неподалік — великий фронт. Кругом червоноармійці ганялися за бандами, або банди за червоноармійцями, або отамани клочились між собою. Приїхали зелені, п’ють із Головнем, риють яму за хатою Жигана. Біля села відбувся бій, після нього Дімка не виявив захованого для походу в соломі м’яса. Провізію переховали, ранок призначили втечу. Чутки про пораненого більшовику в околицях. Хлопці вкрали з Дімкиного підвалу казанок і пішли ховати його в сарай, в соломі. Почули там стогін і, перелякавшись, повтікали. Ранок Дімка знайшов у сараї пораненого червоноармійця — того самого, що заступився за ним перед Головнем. Прийшов Жиган, пораненому дали їжу і воду і пообіцяли мовчати про нього. Дімка взяв вдома шматок сала і обміняв у попа (батько Перламутрий) на пляшечку йоду.
Минав час, про червоних не чути, у Дімки проблеми: Головень б’є, жене мамку і Топа, поп розповів матері про йод. Червоний обіцяв допомогти. А поки Головень дізнався, що поранений десь близько, знайшли книжку закривавлену з літерами Р. В. С. на першому листку Головень застрелив Джмеля, збирається кудись їхати. Хлопці попереджають пораненого про небезпеку, Жиган говорить, що в місті червоні і викликається віднести записку з тими ж червоними літерами. По дорозі потрапляє в руки зеленим (під проводом Левки), збігає, попадається хлопцям Козолупа, нацьковує їх на Льовкін загін. Незабаром дорога роздвоюється.
Жиган запитує на хуторі, за якою в місто. Дорогу показали з віконця. Жиган доставив червоним записку, ті відразу по конях. Тим часом у село приїхали зелені, але вночі шукати складно — відклали до ранку. Вранці підійшли червоні, прогнали ворогів. Дімці з сім’єю виписали пропуску до Пітера, а Жигану — папір, що він «не шантрапа і не шарлыган, а елемент, на факт довів свою революційність», а тому «надавати йому, Жигану, сприяння у співі радянських пісень з усіх станцій, поїздів та ешелонами» з гербовою печаткою.