Одного разу навесні вийшла ведмедиця з ведмежатами погуляти по лісі. Ведмежата гратися сталі, боротися. Прийшов мисливець, і щоб врятувати дитинчат від нього, ведмедиця відвела їх за себе, а сама на мужика піднялася. Та він готовий до цього виявився, оскільки спеціально саме за ними і прийшов. Ведмежата злякалися, сховалися, та не допомогло їм це. Убив мужик ведмедицю, забрав ведмежат, і пішов з наживою радувати дружину свою, що подарує шубу їй, та грошей за звірят отримає.
Дізнався про це ведмідь, засумував, заревів. Приходили до нього звірі різні, і великі, і маленькі. Тут були і вовк, бобер, і ластівка, і білка, лисиця, горностай, байбак, заєць, їжак.
У цьому творі показано, наскільки бездушній часом людина, що може позбавляти життя заради грошей. Руйнування чужого сімейного щастя, кров, горе і біль заради кількох монет для радості на деякий час. Навіть звірі різні об’єдналися в тому, щоб поспівчувати великому звірові в його біді. Хоч і між ними ворожнеча і страх є, хоч і один одного вони створені вбивати, але це вбивство заради продовження життя. Але в такий момент всі єдині, оскільки загинула мати, захищаючи своїх дітей від самого безжального хижака – людини.
У звірів, як і в людей, є своя ієрархія, але вона створена для порядку, і всі її дотримуються, на відміну від людей, які готові зраджувати, вбивати один одного, щоб зайняти місце іншого, причому неважливо, чи настільки це дійсно для них виявиться краще.
Саме світле почуття в світі – любов, і воно дароване всім. Але так виходить, що звірі розуміють це більше людей, оскільки їм не властива заздрість, жадоба наживи. Вони беззахисні перед людиною, ніж він постійно користується, тільки не на благо, а на шкоду всім, і в першу чергу – собі, оскільки за всі злодіяння доводиться розплачуватися.
Читати короткий зміст Медведиха. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій