Короткий зміст «Полювання на овець»

З цієї книги розпочався успіх автора в Росії. Головний герой — подорослішав хіпі (Альтер его самого Муракамі) томиться в дрібному рекламному бізнесі. Від нього пішла дружина. Раптово, його викликають в могутній рекламний концерн і вимагають пояснити, звідки він узяв фотографію однієї дивної вівці. З’ясовується, що ця вівця — якийсь психічний монстр, вселяющийся у свідомість людини, щоб його руками втілити в життя якийсь план. Колишнім охоронцем вівці був творець концерну, але залишила його і тепер він при смерті. Вірний секретар готовий на все, щоб повернути духу.

Герой, в супроводі подруги з екстрасенсорними здібностями (ім’я її він не знає, називаючи просто «Подруга») їде на пошуки в японську провінцію (фото надіслав його кращий друг, на прізвисько Щур). Він поселяється в зачуханном готелі «Дельфін» і знайомиться з батьком господаря, мозок якого вперше і вселилася вівця. Сталося це славне подія в Монголії, під час японської окупації Китаю. Тут Муракамі проводить паралель з монгольськими духами-охоронцями, і, персонально — з духом Чингісхана.

Герой відправляється в будинок одного, але Пацюк уже мертвий і є у вигляді духу. Він розповідає, що вівця вселилася в нього, бажаючи зробити своїм новим знаряддям досягнення світового панування. Не бажаючи, щоб вона остаточно закабалила його волю, Щур покінчив з собою.

Герой повертається додому. Він втратив друга і коханої (та покинула його, не витримавши наближення до проклятого місця). Переказав Олексій Фанталов

Ця книга принесла успіх автору в Росії. Головним героєм виступає досить дорослий хіпі, який намагається освоїтися в дрібному рекламному бізнесі. Його кинула дружина, після він знадобився рекламного концерну, який терміново зажадав, щоб той спробував пояснити, звідки у нього фотографія, на якій була розміщена вівця.

Як з’ясувалося пізніше, в образі вівці виступає психічний монстр, який нікому не був відомий. Він володів здатністю вселятися в свідомість людини і тримати його під повним контролем. Таким чином, він цілеспрямовано йшов до реалізації свого задуманого плану. З одного боку людина і її свідомість, з іншого — чорні справи психічного монстра.

Як не дивно, але колишнім керівником, точніше сказати, володарем вівці, був творець концерну. З незрозумілих причин вівця його кинула і, тепер, він на грані смерті. Вірний секретар творця готовий піти на крайні заходи, аби повернути хазяїну дух.

Герой, у якого є подруга з екстрасенсорними здібностями, вирушає з нею в японську провінцію. Адже, фотографію йому прислав його друг, якого звали Щур. Чому герою невідомо ім’я подруги — невідомо.

Отже, він зупиняється в незрозумілому готелі «Дельфін» і зустрічається з батьком господаря. Йому стає відомо, що в його мозку вперше і була ця вівця. Ця подія відбулася в період японської окупації Китаю. Саме в Монголії Муракамі і простежує певну паралель, яка безпосередньо пов’язана з монгольськими духами-зберігачами, включаючи особистість — з духом Чингісхана.

Незабаром герой вирішує відвідати дім друга, але Щури вже немає в живих. Він приходить до нього в образі духа. Він розповідає, що йому довелося покінчити з собою, бо вівця хотіла заволодіти його розумом і використовувати в своїх цілях. Якби він цього не зробив, то був би знаряддям її досягнень.

Герой вирішує повернутися додому, проте, тепер у нього немає ні одного, ні коханої жінки, яка пішла з життя, не витримавши наближення до проклятого місця.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам