Короткий зміст «Полонянка»

Офіцер Жилін проходив службу на Кавказі. Одного разу він отримує лист від своєї матері і вирішується поїхати відпочити в рідні краї. В дорозі він зустрічає офіцера і двох ловлять татари. Виною цього ситуації був Костылин, так як він зобов’язаний був прикрити Жиліна, але, перелякавшись татар*, миттєво кинувся тікати. І показав себе як зрадник.

Татари, що їх спіймали, продали їх іншим татарам. Костылина та Жиліна довго тримали в кайданах у сараї. Їх змусили написати листа близьким, з проханням викупити їх. Послухавшись татар, Костылин написав листа матері, а його колишній товариш не зміг написати такий лист, так як його мати була дуже бідною старенькою, і він написав подібний лист на неіснуючу адресу.

Через деякий час донька господаря сильно прив’язалася до Жиліну і почала його підгодовувати то коржем, то молоком, так і Жилін допомагав дівчинці, роблячи для неї ляльок. Трохи пораздумав, бранці вирішили втекти з мимовільною життя і стали потихеньку робити підкоп. Докопав, вони втекли. Але трохи згодом, у лісі Костылин став нити, що у нього болять ноги від чобіт. І з вини Костылина їх помічає татарин, який негайно повідомив їх господареві, що вони пустилися в перегони і необхідно збирати собак для погоні за ними. Їх знову ловлять, але погіршують умови життя, і тепер вже не знімають кайдани навіть ночами, а сарай замінюють на дуже глибоку яму.

Офіцер Жилін не зневіряється і знову будує план втечі, донька господаря приносить йому палицю, якою він і зміг вилізти наверх. Костылин, розчарувавшись і статут, відмовляється і залишається в полоні у ямі. Пішовши далеко від села татар, він намагається зняти кайдани, але із задуманого у офіцера Жиліна нічого не виходить. Так як дівчинка Діана зібрала йому трохи коржів, він трохи поїв, думаючи про неї і про те, як вона плакала, прощаючись. Колодка дуже заважала офіцерові, але він продовжував свій шлях.

Коли ж останні сили були на межі, він почав повзти, в результаті він побачив поле, за яким були його товариші по службі. Жилін дуже переживав, що може попастися татарам на очі. І тільки він задумався про цю ситуацію, як тут як тут з’являються троє татар. Але не встигли татари захопити його в полон, так як він почав сильно кричати і його почули козаки. Подоспев вчасно, вони забрали Жиліна до себе. Зрозумів офіцер Жилін, що не пускає його служба додому, не доля йому побачитися з матір’ю і залишається продовжувати служити батьківщині. А зрадника Костылина ще місяць викуповували у татар, багато грошей було витрачено, так і привезли його ледве живого додому.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: