У кожної людини є своя планета, і він постійно на ній, саме на ній перебувати. Якщо людина вперта і цілеспрямований, його буває дуже важко спустити з небес, з його планети, на землю, до більш побутовим і земним питань.
“Планети людей” розповідає про людей,самих різних. У кожного свої проблеми, свої радощі й свої мрії. Головний герой роману – пілот, льотчик. Але поки людина молода, а тому – недосвідчений, ще не до кінця загартований. Коли він, разом з іншими льотчика, такими ж молоденькими як і він, з’явилися там, де настав їхній час злетів і падінь, він зрозумів, що надто до цього уявляв себе. Навколо них виявилося те, про що вони тільки вчили і говорили. А головне – люди. Які люди були навколо них, молодих і недосвідчених – досвідчені, всі значшие, багато бувалі люди з віком. Та й справа навіть не в віковій категорії, справа в тому, що ці люди були сповнені тим, чого не було поки у них. Ці люди, пілоти і льотчики, були досвідчені, сильні і витримані. Їх мовчання і спокій говорило саме за себе. Вони були мудрі, найважливіше, чого не було у них – недосвідчених молодиків.
Головний герой – хлопець, у якого є мрія, і він точно збирається її виконати. Для нього літати в небі – це красиво, приємно і дуже романтично. Цей хлопець розумів природу, а вона – його. Вони були дружні, як ніколи ніхто напевно не був
Саме тому він не розумів своїх приятелів, які були зайняті своїми проблемами, кожен сам за себе. Ось який був їх принцип. Але він не хотів цього розуміти, що він просто хотів диььи насолоджуватися життям. А тому, коли йому вперше дали завдання, як пілотові-летчикв, він був дуже радий і гордий за себе і просто тому, що йому дуже подобалася його професія і робота.
А як він згадував, коли вони прийшли тільки, вони боялися тих “старих”, як їх тихо називали, так як вони були колишніми і тому дуже поважними. Наше життя не буває без кумирів або тих, кого ми подумки ставимо собі за приклад. Расказчик, який і є пілотом, багато думав, поки літав над землею. У нього в думках всятнаша життя, як і земля, ділилася на небо і землю. І кожна людина ніби сам вибирає, де йому бути – на землі чи на небі. Його перший політ проходив через всю Аргентину. Дуже гарний краєвид відкривався йому з вікна літака.
Виднілися вогники будинків. І кожен цей Вогник означав мрію людини, його мета та його маленьку радість.
Роман вчить тому, що все на світі байдуже, що потрібно цінувати те, що дано нам безкоштовно, тобто краси природи.
Читати короткий зміст Екзюпері – Планета людей. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій