У селі місяць стояла небувала спека. Старий рибалка Гліб марно намагався знайти черв’яків, перекапывая сусідні городи. Зневірившись знайти черв’яків поблизу, він пішов на розташовувався в трьох кілометрах яр, де насилу добув десяток черв’яків за годину. Дорогоцінну здобич він помістив в банку, накрити марлею і прибрав в підвал.
До нещастя для рибака в підвал пробралася маленька квакша і, стягнувши марлю, з’їла всіх черв’яків. Піймавши вероломную жабу, Гліб хотів віддати її на поталу курці, але пощадив через прохання маленької дівчинки Тані. В народі є прикмета, що як тільки Квакша забереться на гілочку і почне квакати, то невдовзі піде дощ. Саме так і вчинила Таня.
Квакша, вдячна за порятунок, вирішила допомогти людям з дощем і, вибравшись з банки, вирушила до ластівки. Їй вдалося вмовити ластівку зібрати зграї птахів і привести в село грозову хмару.
Повернувшись у свою баночку, жаба заквакала на все горло, сповістивши людей про швидке наближення дощу. На наступний день справді пішов дощ. Радості людей не було межі. Жабу ж відпустили з банки, і вона стала добрим другом для дівчинки.
Читати короткий зміст Квакша. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій