Рибалки зупинилися на стоянці в лісі біля Безіменного озера. Одного разу вночі на запах жарившейся на вогні картоплі до рибальської стоянці приходить борсук. Він обережно підбирається до їжі, рибалки не встигають відігнати його, і борсук суне свій ніс в розпечену сковорідку. З криками і вересками, разбудившими весь ліс, борсук з обпаленим носом тікає геть.
На наступний день хлопчик, який їздив разом з рибалками, веде оповідача в ліс, де вони бачать, як борсук лікує свій ніс, засунувши його в трухлявий пень. Через рік після цього оповідач зустрічає борсука зі шрамом на носі на озері. Борсук, пирхнувши, йде. Більше цього борсука ніхто з рибалок не зустрічав.
Оповідання вчить нас любові і трепетного ставлення до природи та її мешканцям.
Читати короткий зміст Борсуковий ніс Паустовського
Восени рибалки приїхали на озеро. З-за безлічі жовтих листків їм доводилося виїжджати на човні, тому що біля берега не можна було закинути вудки.
На своїй стоянці рибалки день і ніч палили вогнище, щоб відганяти від себе різних тварин, водилися в лісі, – в першу чергу вовків, вывших десь неподалік. Але одного разу вночі в траві почувся шерех – прийшов якийсь звір.
Разом з рибалками на озеро прийшов дев’ятирічний хлопчик, вигадник, якого всі любили. Він перший почув пирхання звірка і помітив його. Всі трохи злякалися, навіть готові були взяти рушницю, але звірятком виявився нешкідливий борсук. На вогні на гарячій сковорідці, бризкаючи маслом, смажилася картопля. Боязко оглянувши рибалок, борсук акуратно зробив кілька кроків до їжі. Оповідач не встиг гукнути борсука, відігнати його, борсук сунув свій ніс у сковорідку, і навколо запахло паленою шкірою. Борсук з обпаленим носом вискнув, розбудила увесь ліс, і з криками кинувся тікати геть, ховаючись у траві.
Наступного ранку хлопчик розбудив оповідача і повів його за собою в ліс, сказавши, що бачив того борсука. Дійсно, борсук лікував свій ніс, засунувши його в старий мокрий пень, від якого пахло йодом і грибами, а навколо цього борсука бігало ще кілька маленьких борсучків. А потім борсук заплакав і, облизуючи свій обпалений ніс, став дивитися мокрими очима на хлопця й оповідача, ніби просячи у них допомоги.
З тих пір Безіменне раніше озеро стало називатися між рибалками Озером Дурного Борсука.
Через рік оповідач зустрів на березі цього озера того самого борсука зі шрамом на носі. Він помахав йому рукою, на що борсук відвернувся і втік в ліс. Більше цього борсука оповідач не бачив.
Читати короткий зміст Борсуковий ніс. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій