Бабка була вже зовсім стара, широка і важка. Зять вічно був незадоволений свекрухою. Донька й онук також вважали її зайвою в їх сім’ї.
Бабка вставала раніше всіх, готувала сніданок, а потім будила всіх домочадців. Всі розбігалися по своїх справах, дочка перед відходом давала настанови матері.
Цілий день бабка займалася по господарству, а іноді брала спиці і починала в’язати. Коли онук приходив зі школи, старенька відразу накривала йому на стіл. У розмові з онуком баба давала йому настанови. Вона просила Борьку поважати і в старості не кидати батьків.
Після обіду Борька вчив бабку грамоті. Вона старанно виводила в зошиті букви. Потім онук тікав у двір гуляти з хлопцями.
Як-то до Борьці прийшов товариш, він чемно привітався з бабусею. Борька ж проявив неповагу до бабці і сказав, що вітатися з нею не обов’язково. Товариш відповів йому, що в їхній родині бабуся головний людина, і її ніхто не ображає.
Перед святом бабка допізна поралася на кухні. А вранці вітала своїх рідних і дарувала їм пов’язані нею шкарпетки і шарфи. Коли в будинок приходили гості, вона вбиралася і сиділа за столом. Дочка і зять робили вигляд, що в їх будинку її поважають. Однак, після того, як гості розходилися, вони починали вичитувати бабку.
Незабаром бабусю поховали. У неї в скрині дочка і зять знайшли пов’язані для них речі, а для онука вона залишила кульок з льодяниками. Борька дуже засмутився, йому не вистачало бабки. Лягаючи спати він подумав, що завтра бабця вже не прийде його будити.
Розповідь вчить читачів цінувати і поважати своїх близьких і рідних.
Читати короткий зміст Бабка. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій