Розповідь Лялька Носова для читацького щоденника
Автор любить бувати на Липино. Він там ловить рибу в болоті. В черговий раз автор зустрічає старого Акимыча. Йому довелося побачити війну і пов’язані з нею жахи. Акимыч взяв лопату і несе її, щоб поховати ляльку, валящуюся біля дороги. Ця лялька як зовсім жива людина. Над нею жорстоко знущалися.
Головна думка (смисл) оповідання Носова Лялька
Розповідь змушує замислитись про жорстокість і байдужість людей, про причини, через які дитина подорослішавши стає деспотичним і бездушним.
Читати короткий зміст Носов Лялька
Автор раніше часто бував у містечку під ім’ям Липино.Він любив ловити рибу в річці. Ніхто крім нього і старого Акимыча туди не ходив. Та й автор вже давно туди не навідувався. Одного разу під час походу до озера він зустрів старого Акимыча. Той був чоловік досить зрілого віку. Старому довелося побувати на війні. Війна залишила на ньому незгладимий слід, який позначився як на здоров’я, так і на психіці бідної людини. Акимыч отримав контузію під час війни.
Він був дуже працьовитим і порядним, співчутливою людиною. Цього разу старий був дуже схвильованим. Було очевидно, що у нього на душі щось відбувається, щось терзає і мучить його. Він навіть відмовився пояснити причину автору. Було ясно, що він кудись поспішав. В руках була лопата.
Автор пішов за ним. Старий мовчки йшов по дорозі, не говорив ні слова свого співрозмовника. Він на пів шляху різко зупинився і показав на край дороги. По дорозі валялася знівечена лялька. Бідний старий не зміг перенести цього видовища. Лялька мала численні шрами від опіків сигаретою. Її волосся і частини тулуба несли сліди жахливого звірства байдужих людей. Хтось добряче познущався над бідною іграшкою. Старий волновано говорив, що лялька дуже схожа на людину. Навіть якщо вона не жива, все одно має людський вигляд. Іноді навіть складно відрізнити живого дитини від ляльки. Акимыч дивився на неї і згадував скільки всього йому довелося надивитися на фронті. Він не міг зрозуміти причину, по якій люди стають такими жорстокими і байдужими.
Старий викопав могилу і поховав ляльку як справжньої людини. У нього в очах були щира біль і співчуття до всього людства. Йому було шкода, що, поховавши з лялькою знущання над нею, він не зможе позбавити світ від усього зла і жорстокості, які таять в собі люди. Його страждання і муки за все людство стають видні в його словах: «Все не закопати».
В цьому коротенькому висловлюванні так багато болю і бажання зробити світ кращим і добрішим.
Короткий зміст варіант 2 Носов – Лялька
За основну тему оповідання Носова “Лялька” можна взяти те, що автор показує як живе простий сільський людина, її моральні принципи і ставлення до того, що його оточує. Автор показує ставлення до природи, до оточення і виховання дітей, до взаємин між людьми.
Твір починається зі спогадів автора про сеймских вирах, як він раніше любив відвідувати ці місця, спостерігати за природою і річкою. Одного разу застав автор там рибака одного місцевого-Акимыча, у того все ніяк не виходило нікого зловити з-за поганих гачків. Після цього довго не вдавалося йому відвідати рідні краї і кого все ж він приїхав, то не впізнав річку, заросла вона сильно, з’явилося багато трави і тіни.
Навіть Липину яму він не дізнався, де раніше кружляв вир зараз чорна місцевість, лише один гусак на ній мешкає. Автор розповідає про свого товариша-Акиме, як вони воювали з ним, і як поранило Акимыча сильно. Довго не бачилися друзі і ось нарешті зустрілися. Акимыч йшов по дорозі чимось наляканий, був сам не свій і спочатку навіть не впізнав автора. Вони вирушили по дорозі у бік школи, біля дороги вони знайшли ляльку. Над нею хтось дуже сильно глумився, видавив очі, на місці носа зробив дірку і зняв одяг. Обидва приятелі довго стояли мовчки і не могли зрозуміти, хто таке міг зробити, поки Акимыч не заговорив.
Він сказав, що вже не перший раз бачить такі ляльки і, що навіть не дивлячись на те, що вони всього лише іграшки, але мають людський вигляд, тому аж надто йому все це бачити, тому що нагадує йому про війну. Він показує злість до матері і вчителям, які так само байдужі, адже вони не вчать дітей співчуттю, ті бігають навколо і звикають до такого приниження. Акимыч приймається копати могилу для ляльки, примовляючи “не закопати”.
Не дивлячись на невеликий розмір твору, досить добре розкрита тема байдужості людей до навколишнього. Акимыч, проявив себе як людини, просто тому, що він не зміг пройти повз звичайної на перший погляд ляльки. Сам образ Акимыча викликає якесь співчуття, шкода бачити старого, який пройшов війну, залишився без дому, так і через контузії у нього віднімається мова, тому йому складно висловити свої думки.
Читати короткий зміст Лялька. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій