В очікуванні молодої поміщиці Єлецької, яка вийшла заміж за пітерського чиновника, вся садиба гуде від приготувань. Нарешті, молоді приїжджають. Їм підготували за хліб-сіль і музикантів. Єлецький відразу бере командування, маючи намір вести справи садиби.
До обіду зібралися гості і «проживають на хлібах» місцеві розорені поміщики. Один з нахлібників Кузовкін, який ще жив тут за батька Єлецької і став блазнем при ньому. Підтримуючи підвалини садиби, сусід Карпачов одягає блазнівський ковпак на захмелілого Кузовкіна. Кузовкін, принижений і ображений перед новим господарем, під сп’янінням зізнається, що він справжній батько Єлецької.
Наступний акт починається з розмови Кузовкіна і Єлецької в якому Кузовкін розповідає історію його життя до народження Ольги Петрівни. Ольга вимагає доказів батьківства Кузовкіна, але той не може їх надати, тільки його слово, так, і не збирається він нічого доводити. Ольга Петрівна дає Кузовкину грошей для викупу його маєтку.
Знову збираються гості і Кузовкину повідомляють, що він виграв суд у своєму маєтку.