Одного разу до багатої кішці прийшли два племінника-сироти, і стали до неї проситися поїсти та погрітися. Коли двірник Василь став гнати кошенят геть, тоді кішка виглянула, і спитала, з ким він розмовляє. Василь відповів, що то жебракували її племінники. Кішка стала обурюватися, що кошенята випрошують по домівках їжу, і що їх слід було б віддати в притулок, а то і зовсім втопити.
Потім до неї прийшли друзі: Козел з дружиною, півень з квочкою, і свиня. Кішка гостинно запросила всіх додому. Гості стали цікавитися кошкиными обновками, що, та як, що і навіщо потрібно, на що кішка все пояснювала і пояснювала.
Кішка пропонує зіграти на піаніно, і в цей час знову приходять кошенята, і просять впустити їх і погодувати. Тітка просить Василя завісити вікна, розвести вогонь у печі, і не звертає на них уваги. До вечора гості йдуть.
Поки кішка з котом Василем проводжають гостей, вогонь з печі в цей час пропалив килим, і з легкістю перекинувся на весь кошкін будинок. Поки всі метушаться, будинок згорає, кішка і двірник залишаються на вулиці.
Вони просяться пожити до сусідів. Курка відмовляє, говорячи, що її півень дуже злий і не любить в домі гостей, козел з козою – бо у будинку немає місця, свиня їх теж не пускає. Так вони і бродять, поки не бачать стару хатинку. Вони стукають у вікно, а в хаті жили бідні котенята. Племінники їх дорікають, що до цього кішка з двірником їх прогнали, але все-таки пускають до себе. Кішка кається у своїх вчинках, і вони починають жити разом. А трохи пізніше будують собі новий будинок.
Читати короткий зміст Кошкін будинок. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій