На поверхні нічної ріки пливе русалка, її висвітлює повний місяць. Вона грає сріблястою піною від хвилі і хоче, щоб вона долетіла до місяця.
Річка шуміла й булькотіла, в ній відбивалися пливуть над нею хмари. Русалка з ніжністю співає пісню про своєму підводному світі, яка доноситься до крутих берегів річки. Під водою є міста з кришталю, де плавають зграї золотих рибок, у хвилях мерехтить сонячний день. У русалки є її світ, але вся ця краса не приносить їй щастя.
Вона розповідає, що на дні річки в різнокольорових пісках і очереті, лежить мертвий витязь, якого принесла і погубила ревнива хвиля. Всі русалки вночі люблять розчісувати золоті кучері молодої людини і цілувати його обличчя і губи. Витязь мертвий і холодний, він нічого не відчуває.
Гарний Витязь залишається холодним до поцілую русалки. Русалка не розуміє, чому він не відповідає на її любов і ласку. Вона сумує і печалиться, але сама не знає чому. Їй хочеться бути коханою земним чоловіком, але цього ніколи не станеться. Русалка сподівається, що хто-небудь почує її пісню і допоможе їй. Але навколо тільки хмари і синя річка, а русалка зовсім одна.
Головна думка вірша це самотність, яке призводить до тузі.
Вірш вчить, що життя і смерть не можуть існувати поруч один з одним.
Читати короткий зміст Русалка. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій