Текст Леонов Золота карета для читацького щоденника
У цій драматичній п’єсі показана Росія після другої Світової війни. Роки пройшли, діти війни підросли, але ще залишилися деякі борги, ще звучить відлуння… В провінцію приїжджає полковник, щоб помститися дезертира. Молодий Тимоша після війни позбавлений зору, може лише грати на баяні. І його наречена Марька збігає з іншим, але сліпому допомагає той самий полковник Березкін – обіцяє бути його очима, радить направити образу на вищі цілі.
П’єса про відлуння війни, яка звучить на руїнах людських доль. Також вона про право на щастя і про нелегкому виборі.
В покинутій селі раптом сходяться несподівані гості. Полковник, що збирається покарати зрадника. Той повинен був за проступок піти на передову, але, мабуть, спеціально напився, зламав собі ребра.
Приїжджає і вчений Кареєв, який давним-давно закохався тут в дівчину, а тепер і його син закохується в її дочка. Тільки дочка повинна вийти за танкіста Тимошу, що втратив зір. У підсумку, Марька тікає з сином вченого. Вибір дається їй дуже важко, не допомагає їй вибрати навіть рідна мати. Але у тієї теж трагедія, коли-то втративши Карєєва – чесного і працьовитого людини, вона виявляється дружиною боягуза і зрадника.
До речі, у Леоніда Леонова було кілька варіантів завершення п’єси. В одному з варіантів героїня залишалася зі сліпим нареченим.
2 варіант короткий зміст Леонов Золота карета
П’єса “Золота карета” присвячена темі війни. Війна є таким масштабним лихом для всього людства, що скільки б про нього не говорили, все одно залишається недомовленим. Багато не зуміли пережити війну до кінця. Деякі учасники просто втекли з поля бою, більше не зумівши терпіти відбуваються кошмар. Таким був і Клацання.
Він був дезертиром. До нещастя його знаходять і полковник Березкін приходить, щоб забрати його. Для сім’ї Щелканова цей факт дуже несподіваний і прикрий. У дезертира є дружина – Марія і дочка – Марька. Їм, звичайно ж, не хочеться втрачати чоловіка й батька сімейства. Крім полковника в сім’ю є ще дві людини, які також мають намір покарати дезертира. Один з пізніше прибулих людей був ученим на ім’я Караєв. Його супутником був ніхто інший, як його син Караєв молодший. Доля грає з усіма названими людьми. Ніхто з них не знає, що буде з ним через день.
Так вийшло, що з присутніх людей двоє відчувають теплі душевні почуття до іншим двом присутнім. Обидва Караєва волею долі опинилися поряд з Марією і Марькой. Батько Караєв гаряче любить матір, а його син без розуму від дочки, яка є названої нареченою Тимка. Бідний Тимоша осліп на війні. Він відмовляється від Марьки, не бажаючи приймати її жертву. Командир обіцяє стежити і в усьому підтримувати Тимошу. Марька їде.
Головні герої п’єси Золота карета
У п’єсі розповідається про життя людей після війни. Здавалося б, вона давно закінчилася, встигло вирости нове покоління, але відлуння її ще чутно. Головними героями п’єси є полковник Березкін, який розшукує дезертира в глухому селі, колишній танкіст Тимошка, який на війні втратив зір. Його наречена Марька, її мати, Марія Сергіївна, дружина того самого дезертира Щелканова, якого розшукує полковник Березкін, вчений Кареєв, колишній коханий матері Марьки і його син, влюбившийся в саму Марьку. Переплетення доль, важкі рішення і нелегкий вибір стоїть перед цими людьми, життя яких виявилася навіки пов’язана війною.
Головна думка п’єси Леонова Золота карета
П’єса розповідає про те, як нелегко часом людині зробити правильний вибір, про те, як вчинені в минулому вчинки впливають на день сьогоднішній, про те, як можна зробити щасливими відразу всіх, про те, що кожен, все одно, має право на щастя. У п’єсі розкривається глибинний зміст поняття «самопожертва», адже всі головні герої жертвують заради щастя улюблених і близьких. «Золота карета», мабуть, одне з найбільш значних і яскравих драматичних творів Л. Леонова.
Зміст п’єси (остаточний варіант)
Під час війни якийсь Клацання, щоб не брати участь в бою і уникнути смерті, спеціально напився і зламав собі ребра, після чого був комісований. Після війни в глухе село, де він мешкає разом з дружиною Марією Сергіївною і дочкою Марькой, приїжджає принциповий полковник Березкін, втілена честь і совість, справжній герой війни. Він горить бажанням знайти і покарати дезертира. В цей же час в село приїжджають і інші непрохані гості – вчений Караєв зі своїм сином, які також мають претензії до Щелканову і хочуть покарати його за скоєний ним безчесний вчинок. Карєєв колись був закоханий в Марію, але вона вирішила вийти заміж за Щелканова і тепер дуже розкаюється у своєму рішенні. Минуле мучить її, вона розуміє, що відмовилася пов’язати свою долю з чесною і порядною людиною, вибравши боягуза, егоїста і зрадника.
Незважаючи на це ні їй, ні її дочки Марьки не хочеться втрачати чоловіка і батька. Вони намагаються всіма силами захистити його і виправдати його вчинок.
Батько і син Караевы, спостерігаючи за стражданнями жінок, переглядають свої початкові плани і намагаються допомогти матері і дочки. Перший усвідомлює, що досі любить Марію, а другий закохується в її дочка, Марьку, незважаючи на те, що у неї є наречений, осліплий на війні танкіст Тимоша, який тільки і може, що грати на баяні.
Мар’я за своїми переживаннями не помічає страждань дочки, яка намагається вибрати між двома молодими людьми. Зрештою, сам Тимофій, розуміючи почуття Марьки, відмовляється від неї, не бажаючи приймати її жертви, і вона їде з Караевым – молодшим.
Полковник Березкін, спостерігаючи за розігралася драмою, багато чого переосмислює й обіцяє у всьому підтримувати та допомагати Тимоші, радячи направити свою образу до іншого, корисне для суспільства русло. Сам Березкін дуже багато зрозумів під час цієї поїздки. Він усвідомив, що не завжди виконання високого боргу, покарання винного, несе радість і полегшення. На його ради такі ж ліг важкий тягар відповідальності за горе Марії Сергіївни та Марьки і він сам вже не знає, як з цим впорається.
Особливості редагування п’єси
П’єса пережила три редакції. Перший варіант п’єси побачив світ у 1946 році. Наприкінці даного варіанту Марька залишає Тимошу і їде з Караевым – молодшим.
Після видання п’єси на ім’я Л. Леонова прийшло багато листів, один з яких написав фронтовик-інвалід. Він був обурений таким фіналом і розповів про власне щастя з дружиною. Це лист змусило автора переписати кінцівку, згідно з якою Марька залишається з Тимофієм. Нова редакція п’єси була опублікована в 1955 році.
В 1957, коли п’єсу готували до постановки у Мхаті, Л. Леонов переосмислив долі своїх героїв. Він усвідомив, яке майбутнє чекає зовсім молоду, вісімнадцятирічну Марьку, усвідомив, що Березкін та Тимофій Непряхин егоїстично прирікають її на важке життя, життя майже подвижницьку (що значить доглядати за сліпим, інвалідом, дівчинці, яка зовсім не знає і не розуміє життя?). Автор вирішує в черговий раз переписати фінал. В кінці остаточного варіанту п’єси сам Тимофій Непряхин відмовляється від нареченої. Він любить її і саме тому не бажає приймати її жертви. У цьому рішенні його повністю підтримує полковник, обіцяючи допомогу і підтримку.
Читати короткий зміст Золота карета. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій