Головний герой оповідання «Свята брехня» – Іван Іванович Семенюта, не дурний чоловік, але його по праву можна назвати типовим невдахою. З-за своєї боязкості, нерішучості, сором’язливості Семенюта не міг постояти за себе ще з часів школи. Хлопчик був козлом відпущення за весь клас. Потрапить сусід по парті папірцем в лисину вчителя з французької, винен буде Семенюта. Скромний і порядний Ваня ніколи не брав участі у витівки друзів, але завжди опинявся на місці злочину і покараний інспектором.
Не виключали головного героя до 6 класу тільки завдяки його старої матері, яка слізно просила за сина. Коли ж Семенюту виключили і видали йому атестат за 6 класів, мати за останні гроші купила йому цивільне плаття і відправила Ваню шукати місце. Мати головного героя жила у овдовілому будинку і на час пошуку роботи Семенюти впросила надати спальне місце своєму синові у вигляді табуреток і стільця, зсунутих разом. Через рік Івану Семенюті нарешті надали роботу писаря в казенній палаті.
Служив головний герой з працею і завзятістю, приходив перший, йшов пізно ввечері і часто виконував доручення за копійки. До нього ставилися холодно і зневажливо, бо Семенюта не заводив знайомств і не грав у більярд. Сам Семенюта був дуже щасливий, так як він мав свою власну кімнату і навіть іноді посилав матері гостинці. До другого року його вже призначили штатним, але несподівано Семенюта був звинувачений у крадіжці марок і грошей з столу директора.
Головний герой став жити в підвалі ще з кількома людьми. 4 рази в рік він приводив себе в людський вигляд і відправлявся відвідувати матір, якій говорив, що служба йде чудово і скоро він її перевезе в гарний будинок, де вони будуть жити разом. Через деякий час вмираючий сторож Анкудин з колишньої роботи Семенюти зізнався, що це він взяв марки, Семенюту відновлюють в редакції, вони щасливо живуть разом з матір’ю. Але старенька ніколи не скаже про те, що вона здогадувалася про обман, а Іван ніколи не скаже про те, що знав, що вона здогадувалася.
Купрін називає вчинки героя «святий брехнею», розмірковує на тему несправедливості, долі й безпорадності маленької людини. Розповідь вчить тому, що люди начебто Семенюти завжди будуть існувати і приймати на себе вину інших. Але Семенюту доля пошкодувала і дала другий шанс, чого може не статися з іншим «маленькою людиною»
Читати короткий зміст Свята брехня. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій