В цієї містичної історії розповідається про те, як містер Оутис, американський посланник, набуває Кентервильский замок, незважаючи на попередження про те, що в замку живе привид.
В один з липневих ввечері він зі своєю дружиною, старшим сином Вашингтоном, дочкою Вірджинією і двома молодшими синочками, пустотливими братами – близнюками, перебираються в замок.
У перший же вечір зібравшись за столом у бібліотеці, вони виявляють на підлозі кривава пляма.
Домоправительниця, яка служить в цьому замку більше п’ятдесяти років, розповідає їм про те, що це кров леді Елеонори де Кентервіль. Її вбив чоловік сер Саймон де Кентервіль. Через якийсь час після вбивства своєї дружини він зник при загадкових обставинах і з тих пір його грішна душа блукає по замку не даючи спокою мешканцям і гостям цього будинку. Старший син Вашингтон Оутис пере кривава пляма, що наводить жах на стару служницю.
Обурений новими господарями привид щодня краде фарби у Вірджинії і малює нове пляма. Однак сімейство знову і знову виводить пляма.
Наважуючись показати всю свою міць і як слід налякати нових мешканців привид бродить по замку, трясучи ланцюгами й страшно завиваючи. Однак це не приносить йому бажаних результатів. Ніхто не боїться його, а близнюки влаштували цілу полювання за ним, довівши примари до відчаю і хвороби.
Одного разу юна Вірджинія застає самотнього і хворого примари в бібліотеці. Він сидів біля вікна й задумливо спостерігав за тим, як з пожовклих дерев облітає листя. Між ними зав’язується розмова і вона з’ясовує, що привид не спить вже триста років. Він дуже втомився, але за легендою він зможе покинути замок, якщо світла душа пошкодує його. Дівчинка вирішує допомогти йому покинути цей світ. Сер Саймон бере її за руку і вони зникають за стінний панеллю.
Сім’я виявляє пропажу Вірджинії під час чаювання. Вони безуспішно намагаються її відшукати. Через деякий час дівчинка з’являється в будинку і розповідає, що вона весь вечір провела з привидом. Він покаявся у своїх гріхах і нарешті покинув цей світ. В знак подяки він подарував їй скриньку з коштовностями.
Вірджинія вийшла заміж за свого шанувальника і стала герцогинею, після медового місяця вона з чоловіком відвідала могилу сера Саймона на занедбаному кладовищі. Вірджинія зізналася, що зобов’язана примарі, адже він відкрив для неї, що є Життя, а що є Смерть і чому Любов сильніша за Життя і Смерті.
Читати короткий зміст Кентервільський привид. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій