У зеленому саду у Дем’яна Даниловича росла прекрасна яблуня. І раптом в один прекрасний час він став помічати, що яблук на дереві стало набагато менше. Покликав він своїх синів, і наказав їм по черзі сад охороняти. Цікаво йому стало, хто ж злодій.
Два старших сина спали всю ніч і батькові сказали, що ніхто не приходив. Молодший Іван стойко протримався всю ніч, і піймав жар-птицю за хвіст, яка вирвалася від нього і полетіла. Розповів він батькові про нічні пригоди і перо жар-птиці віддав. З тих пір перестали пропадати яблука, але Дем’ян Данилович захотів, у що б то не стало, здобути чарівну жар-птицю. Старші брати вирушили в дорогу, а менший залишився вдома. Трохи подумавши, він прийшов до батька, і умовив його відпустити його слідом за братами. Дем’ян Данилович згнітивши серце відпустив і молодшого, самого улюбленого сина.
На роздоріжжі доріг він поїхав вправо, і незабаром побачив на стежці вовка. Тут же сірий з’їв коня, і Іван пішов пішки. Наздогнав його вовк, і дізнавшись, що Івану потрібно, зголосився допомогти йому. Для початку він дав дружня порада Івану, взяти тільки жар-птицю, а клітку ні в якому разі не чіпати. Потім вовк відвіз доброго молодця прямо до жар-птиці, але його зловили, так як він схопив разом з птахом клітку, і привели до царя Долмату.
Він погодився віддати Івану жар-птицю, але в обмін на коня царя Афрона. Пішов Іван виконувати завдання, а вовк попередив, його щоб він ні в якому разі не брав вуздечки, тому що бути біді. Іван не послухався вовка, і коли взяв красеня-коня, вирішив прихопити і вуздечку. Йому невідомо було, що вуздечка задзвенить і прибіжить варта. Так він опинився на килимі у царя Афрона.
Афрон постыдив доброго молодця, за коня запросив царівну. Пішов Іван до сірого вовка. Вовк залишив Івана біля високого паркану, а сам пішов викрадати царівну. Побачила царівна Івана і закохалася в нього, і він теж її покохав. Іван дуже не хотів відпускати від себе дівчину, і сірий вовк вирішив і цього разу йому допомогти. Коли вони приїхали до царя Афрону, вовк перетворився на царівну, забрав коня і поїхав геть. Вовк наздогнав подорожніх.
У царстві Долмата вовк перетворився на коня, і цар вручив Івану жар-птицю. Коли добрий молодець пішов від Долмата, сірий вовк знову наздогнав подорожніх. Доїхали вони до роздоріжжя і попрощалися з вовком. Іван з нареченою повернувся в палац до батька, і Дем’ян Данилович уклав його в обійми.
Казка вчить тому, що треба слухати мудрі поради, точно виконуючи вказівки.
Читати короткий зміст Казка про Івана-царевича та Сірого Вовка. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій