Дане оповідання ведеться від імені головного героя Афанасія Гурыча, у часи Великої Вітчизняної Війни. Тоді його разом з напарником, Олексієм Клоковим відправили на дуже важливе завдання, супроводжувати цінний вантаж з Москви. Коли Гурич намагався дізнатися, що ж це за вантаж їм попався, йому відповідали, не твоє, мовляв справа, дали завдання виконуй. Видали їм з напарником все, що належить. Гурич вчив Олексія, що вантаж важливий та, що за ними потрібне око та око. Так і рушили вони в путь, дотримуючись домовлені між собою чергування і пильно охороняючи цінний вантаж.
Прибули на станцію, де довелося простояти кілька днів. Тоді Олексій вирішив схитрувати і сказав, що вантаж вогненебезпечний, і що його терміново необхідно доставити за призначенням. Підчепили, тоді їх вагон до іншого складу.
Далі напарники зупиняються на станції Синереченская, де знайомляться з дванадцятирічною дівчинкою Дашею, яка через сльози напросилася з ними. Вона розповіла, що два роки не бачила маму з братиком, і поспішає до них, захопив в якості гостинця, мішок сухарів. Так і здружилися приятелі з дівчинкою, надто жалко її стало. Але веліли вони їй сховатися, щоб ніхто не помітив, що вони везуть зайця.
Після напарники і Даринка потрапляють під обстріл німців, де ледве як примудряються врятувати свій цінний вантаж. Так і пізнають вони, що цінним вантажем у них, є книжки, які везуться дітлахам.
Наступна зупинка і наступний обстріл, стає фатальним для Олексія. Він гине на руках Гурыча. Поховали його біля станції Старі Дуби. Довго не могли прийти в себе Гурич з Дашею, вже дуже хорошою людиною був Олексій. Але ще одне горе чекало бідну дівчинку, по прибуттю на свою станцію, вона дізнається, що її близьких немає в живих, і що вона залишилася круглою сиротою. Але, на щастя дівчинку забирає її вчителька, а Гурич доставляє книжки хлопцям. Історія вчить читача дружбу, відвагу, самовіддачі і відданості своїй справі.
Читати короткий зміст Вогненебезпечний вантаж. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій