Після чергової вдалої оборудки Пітерс і Такер вирішують стати філантропами. Опинившись в глухому містечку Флоресвиль, вони за згодою місцевих жителів відкривають там «Всесвітній університет», а самі стають його піклувальниками. Першого вересня новий навчальний заклад гостинно відкриває двері перед студентами з п’яти штатів, і два місяці філантропи насолоджуються своєю новою суспільною роллю. Наприкінці жовтня, однак, з’ясовується, що фінанси на кінець і треба придумати щось, і якнайшвидше. Втім, як висловився Енді Такер, «якщо поставити філантропію на комерційну ногу, вона дає дуже непоганий бариш». Але незабаром Пітерс, до свого жаху, зауважує у відомості на видачу платні нового професора математики за прізвищем Маккоркл з окладом сто доларів на тиждень. Його обурення воістину не знає меж, і лише ціною великих зусиль Енді вдається заспокоїти приятеля.
Тоді ж у містечку з’являється людина, яка відкриває там гральний будинок. Студенти — синки багатих фермерів — спрямовуються туди і проводять там години безперервно, соря грошима відчайдушно. Починаються різдвяні канікули, містечко порожніє. На прощальній вечірці Пітерс дуже сподівався познайомитися із загадковою професором математики, але там не виявилося. Повертаючись до себе, він зауважує, що в номері у Енді горить світло. Зазирнув на вогник, Пітерс бачить, що за столом сидять Енді і господар грального будинку, які ділять величезну купу грошей. Побачивши Джеффа, Енді повідомляє йому, що це їх виручка за перший семестр. Він додає, що тепер-то ні у кого не повинно виникати сумнівів, що «філантропія, поставлена на комерційну ногу, є таке мистецтво, яке надає благодіяння не тільки бере, але і дає». На закінчення Такер повідомляє Питерсу, що завтра вранці вони залишають Флоресвиль. Пітерс нічого проти не має. Йому лише хочеться наостанок познайомитися з професором Маккорклом. Такер готовий задовольнити прохання одного хоч зараз. Професором математики виявляється не хто інший, як господар грального закладу.