У вісім років Тань Ге осиротіла. Взявся виховувати її Чжан Вень, ремісник. Пошкодував сироту. Краса дівчинки захопила управительницу веселого закладу співачку Дін Ваньцин. Стала він ремісника обходити, обіцяти гроші. Дари засилали. Той і поступився.
В сльозах переселилася Тань Ге у веселий дім. Але Дін Ваньцин ласкою її обплутала, так що страхи відступили. Дівчинка була не тільки красива, але й розумна і талановита надзвичайно. Вміла до місця вірші сказати, дотепно строфу продовжити. Подивитися на неї з’їжджалися з усієї округи.
Якось навіть намісник удостоїв Тань Ге спільної прогулянки. Складали вірші. Дівчина підкорила князя. Почав розпитувати, вона все про себе розповіла, а потім наважилася з проханням звернутися, щоб намісник наказав її із стану певичек викреслити — дуже їй хотілося вийти заміж. Намісник великодушно погодився.
Тоді Тань Ге стала підшукувати собі чоловіка. Сподобався їй Чжан Чжен з чайного відомства. Зажили вони разом. Через два роки отримав Чжан нове призначення по службі. Розлучаючись, клявся подрузі у вірності. А вона тим часом була при надії.
Після від’їзду улюбленого жила Тань Ге самітницею. Навіть сусіди бачили її рідко. Написала Чжану про свою тугу. Той не повертається. Ще рік минув — знову написала. Вже й син підріс.
Чжан читав листи і сумував. Але не міг піти проти волі старших родичів. Ще через рік вони сговорили йому якусь дівицю Сунь. Незабаром і весілля зіграли. Чжан горював, лив сльози, але написати Тань Ге так з духом і не зібрався. А вона, дізнавшись про його одруження, ще один лист написала: що хлопчик росте, що працює вона не покладаючи рук, що любить його, але упокорюється перед долею.
Три роки минуло. Дружина Чжана занедужила і померла. Тут трапився гість, що їздив у справах на південь. Запитав його Чжан про Тань Ге, і той почав підносити її до небес, а якогось Чжана честить, як підступного спокусника. Засоромився Чжан, зізнався у всьому гостю, намагався виправдовуватися. Потім вирішив відправитися в місто. Приїхав, а Тань Ге перед його носом двері зачинила. Почав Чжан каятися, про смерть дружини розповів про свою вічну любов. Пом’якшилася Тань Ге. Тільки одна умова поставила: заслати сваху і влаштувати весілля. Чжан все виконав. До столиці повернулися разом, а через рік у них і другий син народився. До кінця днів прожили в злагоді. Трапляється ж таке!